Великий бізнес, як основа експортної економіки, має стати пріоритетним напрямом безпекової політики держави під час війни: компанії очікують від влади передусім гарантій безпеки, прогнозованої тарифної й податкової політики, а також підтримки у вирішенні кадрової кризи. Про це розповіла фінансова директорка Групи Метінвест Юлія Данкова.
За словами Данкової, зростання податкових надходжень до бюджету не пов’язане з покращенням фінансових результатів великого бізнесу.
"Динаміка фінансових показників нашої групи точно не позитивна. Зростання податкових надходжень пов’язане зі збільшенням ставки військового збору з 1,5% до 5%, індексацією ресурсних податків, плати за землю тощо", – зазначила вона.
Данкова також зауважила, що у 2024 році Метінвест сплатив в Україні 19,8 млрд грн податків і зборів – це на 36% більше, ніж у 2023-му. Компанія очікує утримати приблизно цей рівень попри зупинку частини потужностей.
Ключовим завданням для держави, за словами Данкової, є забезпечення безпеки – як фізичної, так і інвестиційної.
"Україні потрібні гарантії безпеки інвестицій, щоб відновити довіру інвесторів та залучати капітал. Для держави великий бізнес має бути пріоритетним напрямком безпекової політики, оскільки саме великий бізнес будує основу для розвитку малих та середніх підприємств та сильної економіки", – підкреслила CFO Метінвесту.
Ще одним пріоритетом для держави має стати стабільна та прогнозована тарифна політика державних монополій, зауважила Данкова: наразі, до прикладу, "Укрзалізниця" практикує перекладання збитків від пасажирських перевезень на вантажні тарифи в той час, як у розвинених країнах соціальні послуги компенсуються через публічні сервісні зобов’язання, а не за рахунок приватного бізнесу. А Інгулецький ГЗК не працює через високі тарифи на передачу електроенергії - це створює також ризик зупинки інших підприємств, а відтак - падіння податкових надходжень.
Ще один критичний блок – кадрова політика й дефіцит робочої сили: за оцінкою CFO Метінвесту, бракує як кваліфікованих фахівців, так і робітничого персоналу, а дефіцит кадрів на підприємствах сягає 20%. Вона пов’язує це з мобілізацією, міграцією населення та погіршенням ситуації з підготовкою кваліфікованих кадрів, підкреслюючи, що бізнес самостійно інтегрує мобілізованих працівників, але очікує підтримки й з боку держави.
Втім, попри ризики та воєнні умови, Метінвест продовжує інвестувати в українські та закордонні проєкти. Але реалізація цих планів напряму залежить від того, чи зробить держава великий бізнес пріоритетом своєї безпекової, тарифної та кадрової політики, резюмувала фінансова директорка.
Як відомо, компанія Метінвест Ріната Ахметова потрапила до першої десятки рейтингу найбільших приватних платників податків України: від початку війни вона перерахувала до бюджетів усіх рівнів в Україні вже понад 70 мільярдів грн. Компанія також входить до рейтингу найбільших інвесторів України: щороку компанія вкладає 12 мільярдів в інвестиційні проекти. Крім того, від початку повномасштабного вторгнення компанія надала Україні 9,7 млрд грн допомоги, з яких 5,2 млрд грн - на підтримку ЗСУ в межах ініціативи "Сталевий фронт".
