Гривня впала до більш ніж дворічного мінімуму
В Україні хочуть впровадити продаж SIM-карт за документами
На аукціоні у вівторок Мінфіну не вдалося залучити кошти від продажу ОВДП
"Газтек" придбав 25% "Севастопольгазу" за 4,45 млн. грн
Moody's знизив прогноз за рейтингом ЄС до негативного
Держхолдинг «Надра України» купує бурову установку за 78 млн грн.
«Нафтогаз» відібрав радника в освоєнні родовищ нафти та газу за кордоном
Держмитслужба проводить комплексну перевірку магазинів duty-free
Магазини duty-free закриті в аеропортах Донецька, Харкова, Одеси і Києва
В ООН побоюються повторення всесвітньої продовольчої кризи
***
Гривня впала до більш ніж дворічного мінімуму
У вівторок, 4 вересня, на українському міжбанку торги доларом США відкрилися такими котируваннями – 8,1370/8,1430, на 12:00 ціни збільшилися до 8,1490/8,1580. На час закриття торгів цінові рівні досягли максимуму 8,1800/8,2000.
Як повідомляє фінансова компанія «ІнтерБізнесКонсалтинг», рублевий ринок відкрився котируваннями 0,2528/32, на 12:00 ціни піднялися до 0,2534/38. На час закриття торгів ціни досягли рівня 0,2539/43. У Росії курс долар-рубль впав, а фіксинг СЕЛТ за результатами торгів залишився 32,2150 (-0.1100).
На міжнародному валютному ринку ціни на валютну пару євро-долар змінювалися в діапазоні 1,2580/1,2625. Ринок євро-гривня відкрився такими індикативними котируваннями – 10,2680/10,2770, на 12:00 ціни пішли вгору 10,2690/10,2845. На час закриття торгів цінові показники з EUR/UAH досягли таких значень – 10,2950/10,3240.
***
В Україні хочуть впровадити продаж SIM-карт за документами
Держава має намір заборонити надання телекомунікаційних послуг без ідентифікації користувачів, зокрема послуг мобільного зв'язку, де найбільш поширеним способом одержання послуг є придбання без укладення договорів SIM-карт (т.з. наперед сплачені послуги).
Про це йдеться в проекті закону „Про внесення змін до Закону України „Про телекомунікації” щодо вдосконалення порядку одержання правоохоронними органами інформації про споживачів телекомунікаційних послуг і надані телекомунікаційні послуги та порядку придбання ідентифікаційних телекомунікаційних карток споживачами», розробленому Держспецзв’язком України.
Законопроект розроблено на виконання рішення, прийнятого на засіданні Кабінету міністрів України 11 квітня 2012 року.
Як зазначається в аналітичній записці Держспецзв’язку, «впровадження процедури надання телекомунікаційних послуг з використанням ідентифікаційних телекомунікаційних карток на підставі укладеного між оператором телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг договору в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, дасть можливість споживачам одержувати відповідні телекомунікаційні послуги згідно з угодою, а правоохоронним органам - ідентифікувати споживачів при проведенні заходів щодо запобігання правопорушенням та їх розкриття».
У Держспецзв’язку вважають, що в результаті ухвалення законопроекту буде вдосконалено порядок одержання правоохоронними органами інформації про споживачів телекомунікаційних послуг і надані телекомунікаційні послуги, буде надана можливість визначити порядок придбання ідентифікаційних телекомунікаційних карток споживачами, що дозволить правоохоронним органам «ефективніше виконувати обов'язки із захисту життя, здоров'я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства і держави, від протиправних посягань з використанням телекомунікаційної складової».
Крім того, як вважають в Держспецзв’язку, впровадження змін забезпечить правоохоронним органам не тільки покращення стану виконання своїх обов'язків завдяки більш швидкому і надійному джерелу інформації про споживачів телекомунікаційних послуг, а й значною мірою впливатиме на стан недопущення і запобігання протиправним діям із використанням телекомунікаційних мереж.
Сьогодні, за даними операторів, основна кількість абонентів мобільного зв'язку припадає на абонентів наперед сплачених послуг (за різними оцінками – 85-90%), які купують SIM-карти без укладення договорів або без ідентифікації покупця. В Україні також надається низка інших телекомунікаційних послуг без укладення договорів – послуги IP-телефонії, доступ до Інтернет тощо.
При цьому, наприклад, у Росії при придбанні SIM-карт потрібна ідентифікація користувача (фіксація паспортних даних тощо).
***
На аукціоні у вівторок Мінфіну не вдалося залучити кошти від продажу ОВДП
На аукціоні з продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) у вівторок, 4 вересня, Міністерству фінансів України не вдалося залучити кошти до державного бюджету, повідомляється на сайті міністерства.
Так, Мінфін запропонував інвесторам стандартні гривневі ОВДП терміном обігу 5 і 7 років, на придбання яких не було подано жодної заявки.
Фахівець відділу продажу боргових цінних паперів інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса вважає, що, виходячи з того, що «уряд починає осінь з пропозиції тих самих довгих облігацій, які абсолютно не цікаві ринку, можна зробити висновок, що і ринок поки що не цікавий Мінфіну».
За даними Державної казначейської служби, з початку цього року по 3 вересня надходження до держбюджету від проведення урядових запозичень становили 76,755 млрд грн (52,776 млрд грн - від внутрішніх, 23,979 млрд грн - від зовнішніх). За цей період на погашення держборгу було спрямовано 45,107 млрд грн, витрати на обслуговування - 15,253 млрд грн.
***
"Газтек" придбав 25% "Севастопольгазу" за 4,45 млн. грн
Компанія "Газтек", найбільший приватний власник пакетів акцій низки українських облгазів, перемогла в приватизаційному конкурсі з продажу 25% акцій ПАТ "Севастопольгаз", заплативши за пакет 4 млн. 450 тис. грн. Трансляція конкурсу, який проводився за принципом аукціону, велася на сайті Фонду держмайна.
Початкова ціна виставленого на продаж держпакета акцій "Севастопольгазу" становила 4,2 млн. грн.
Всього в конкурсі брали участь дві компанії, другим учасником була компанія "ІК Фінлекс-Інвест", яка була готова придбати 25% пакет "Севастопольгазу" за 4,4 млн. грн.
Під час торгів реалізаційна ціна держпакета була підвищена на чотири кроки. Розмір одного кроку становив 50 тис. грн.
Як повідомляв УНІАН, 1 серпня "Газтек" на приватизаційному конкурсі придбав за 18,9 млн. грн 25% держпакета акцій ПАТ "Миколаївгаз", ставши у результаті власником контрольного пакета облгазу.
30 серпня "Газтек" придбав за 33,35 млн. грн 25% акцій ПАТ "Івано-Франківськгаз".
Довідка УНІАН. ВАТ з газопостачання і газифікації «Севастопольгаз» займається транспортуванням газу розподільчими трубопроводами, а також продає газ населенню і бюджетним організаціям у Севастополі.
25% акцій «Севастопольгаза» належить НАК «Нафтогаз України», 25% було передано ФДМУ для приватизації, ще 21,1% належать кіпрській компанії «Матерон Лтд».
ПАТ «Газтек» (м. Київ) є найбільшим приватним власником пакетів акцій низки українських облгазів. Зокрема, "Газтеку" і афільованим з ним структурам належать міноритарні пакети в "Винниця-", "Волинь-", "Дніпропетровськ-", "Житомир-", "Запоріж-", "Кримгаз" та інших.
Власниками самого "Газтеку" є низка кіпрських компаній - Krezer Holdings Limited, Nesiba Venchers Limited, Pasler Enterprises Limited і Porala Venchers Limited.
На початку вересня ц.р. "Газтек" залучив у банку “Надра” (Київ) кредит на 250 млн. грн для придбання акцій підприємств з газопостачання і газифікації.
Банк "Надра" контролюється українським бізнесменом Дмитром Фірташем.
***
Moody's знизив прогноз за рейтингом ЄС до негативного
Міжнародне рейтингове агентство Moody's Investors Service підтвердило довгостроковий кредитний рейтинг емітента Європейського союзу (ЄС) на рівні "Ааа", знизивши при цьому прогноз по рейтингу до негативного зі стабільного.
"Зміна прогнозу (за рейтингом ЄС - ред.) До негативного є наслідком зниження прогнозу за кредитними рейтингами (" Ааа ") країн, на частку яких припадає основний внесок до бюджету союзу (до 45%): Німеччини, Франції, Великобританії та Нідерландів. Moody's вважає, що оцінка кредитоспроможності ЄС повинна відповідати оцінці кредитоспроможності його найбільших членів через безпосередній зв'язок між союзом і належними до нього країнами, а також можливістю того, що члени ЄС, які мають найвищий рейтинг "Ааа", ймовірно, будуть приділяти першорядну увагу погашенню свого власного боргу, ніж виконанню боргових зобов'язань ЄС", - йдеться в документі.
Раніше, 24 липня, Moody's погіршило прогноз за суверенними кредитними рейтингами Німеччини, Нідерландів і Люксембургу "Aaa" до негативного зі стабільного.
Водночас, на думку аналітиків агентства, збереження основних факторів, що підтримують кредитоспроможність союзу, дозволяє залишити без зміни найвищий рейтинг ЄС - "Ааа". До таких факторів належать традиційні способи управління бюджетом, а також рівень кредитоспроможності та підтримка 27 країн-членів ЄС. Чотири з шести найбільших за вкладом в економіку ЄС країн мають найвищий рейтинг "Ааа": Німеччина, Франція, Великобританія і Нідерланди. Кредитний рейтинг Італії оцінюється на рівні "Baa2" з негативним прогнозом, рейтинг Іспанії ("Baa3") знаходиться в списку на перегляд з можливим зниженням.
Основними ризиками, що можуть вплинути на пониження рейтингу ЄС, є зниження кредитоспроможності його основних членів, передає РІА "Новости".
***
Держхолдинг «Надра України» купує бурову установку за 78 млн грн.
Державний енергохолдинг НАК «Надра України» придбає за 77,7 млн грн установку для буріння свердловин вантажопідйомністю 225 тонн у підприємства «Технікс» (м. Полтава), говориться в повідомленні «Вісника державних закупівель».
Договір був підписаний 29 серпня. Сама установка повинна бути поставлена покупцеві у вересні поточного року.
Згідно з повідомленням, заявки на поставку бурової установки «Надра України» також подали чотири компанії: ТОВ «Дріллмек Р» (РФ, 196,56 млн грн), ВАТ «Сейсмотехніка» (Білорусь, 199,7 млн грн), ТОВ «Нігма- С» (м. Полтава, 84 млн грн) та ТОВ «Drillmec» (м. Київ, 101,25 млн грн)
Як повідомляв УНІАН, держходінг «Надра України» увійшов до складу групи компаній, що беруть участь в розробці Скіфської нафтогазоносної ділянки, розташованої в шельфі Чорного моря.
Національна акціонерна компанія "Надра України" створена відповідно до Указу Президента України від 14 червня 2000 року "Про заходи щодо підвищення ефективності управління підприємствами в галузі геології" з метою поліпшення забезпечення потреб України в корисних копалинах, збереження і нарощування потенціалу геологічних підприємств.
До складу компанії входять 13 геологорозвідувальних і спеціалізованих підприємств.
***
«Нафтогаз» відібрав радника в освоєнні родовищ нафти та газу за кордоном
НАК «Нафтогаз України» відібрав «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» (Київська обл.) Для дослідження родовищ нафти і газу за кордоном до кінця 2012 року.
Про це «Нафтогаз України» повідомляє в «Віснику державних закупівель».
Згідно з повідомленням, «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості», що є дочірнім підприємством «Нафтогазу», за виконання дослідницьких робіт отримає 5 млн грн.
«Серед замовлених робіт: техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) доцільності участі« Нафтогазу Україи» в освоєнні вуглеводневих родовищ за межами України», - йдеться в повідомленні
Згідно з умовами даного завдання, обраний радник має провести збір, систематизацію та комплексний аналіз наявного геолого-геофізичного та геолого-промислового матеріалу по нафтогазоперспективних об'єктів за межами України, а також здійснити оцінку ресурсів вуглеводнів нафтогазоперспективних об'єктів.
У тендерній документації зазначено, що складання ТЕО має на увазі дослідження доцільності роботи НАК «Нафтогаз України» в двох країнах. Назви цих країн не повідомляються.
Як раніше повідомляв УНІАН, у даний час «Нафтогаз України» видобуває нафту і газ в Єгипті і розробляє проект видобутку вуглеводнів в Об'єднаних Арабських Еміратах.
Довідка УНІАН. На початку 2012 року НАК «Нафтогаз України», Міністерство нафти Арабською Республікою Єгипет та Єгипетська державна компанія GANOPE (Ganoub EL-Wadi Holding Petroleum Company) підписали концесійну угоду про розвідку та подальшої експлуатації двох нафтових блоків родовища Wadi Mahareeth № 8 і № 9, розташованих в Східній пустелі Єгипту.
Проект видобутку «Нафтогазом» нафти в Єгипті здійснюється в рамках державної програми диверсифікації джерел постачання вуглеводнів в Україну.
НАК «Нафтогаз України» - найбільша державна вертикально-інтегрована нафтогазова компанія України, підприємства якої видобувають понад 97% газу і нафти в країні.
***
Держмитслужба проводить комплексну перевірку магазинів duty-free
Аеропорт БориспільДержавна митна служба проводить комплексну перевірку магазинів безмитної торгівлі duty-free, повідомили УНІАН у прес-службі відомства.
«Органами прокуратури України встановлено низку порушень у функціонуванні магазинів безмитної торгівлі», - зазначає Держмитслужба. Зокрема, йдеться про відсутність узгоджених із Фондом держмайна договорів оренди та випадки, коли термін оренди закінчився, а підприємство продовжувало свою діяльність.
У зв'язку з цим прокуратура внесла подання про усунення причин і умов, що сприяли цьому.
На вимогу прокуратури Митна служба призначила комплексну перевірку діючих магазинів безмитної торгівлі, про результати якої повинні бути поінформовані органи прокуратури.
Як повідомляв УНІАН, із 1 вересня в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» закрито більшість магазинів безмитної торгівлі duty-free, а також заклади громадського харчування, розташовані в режимних зонах аеропорту.
В аеропорту повідомили, що причиною закриття магазинів і кафе (ресторанів) стало проведення конкурсів і оформлення договорів оренди Фондом держмайна, а також відкликання Державною митною службою дозволів на здійснення торгової діяльності в режимних зонах аеропорту.
«У «Борисполі» стурбовані ситуацією, що виникла в магазинах безмитної торгівлі й закладах громадського харчування. Пасажири залишилися без харчування», - сказав представник аеропорту. Він не уточнив, скільки магазинів і кафе було закрито в аеропорту, а також їх загальну кількість.
Наразі аеропорт «Бориспіль» обслуговує близько 31 тис. пасажирів на день.
***
Магазини duty-free закриті в аеропортах Донецька, Харкова, Одеси і Києва
Більшість магазинів duty-free закрили в аеропортах Донецька, Харкова, Одеси і Києва.
Про це УНІАН повідомили джерела в аеропортах.
Так, у Міжнародному аеропорту «Донецьк» магазин безмитної торгівлі duty-free не працює. Докладну інформацію про закриття магазина УНІАН чекає пізніше.
Також до одержання ліцензії тимчасово припинено роботу магазина duty-free в аеропорту «Харків».
В Одеському аеропорту з трьох магазинів duty-free працює лише один.
Нагадаємо, з 1 вересня в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» закрито більшість магазинів безмитної торгівлі duty-free, а також установи громадського харчування, розташовані в режимних зонах аеропорту. Аеропорт повідомив, що причиною закриття магазинів і кафе (ресторанів) стало проведення конкурсів і оформлення договорів оренди Фондом держмайна, а також відкликання Державною митною службою дозволів на здійснення торгової діяльності в режимних зонах аеропорту.
Водночас, нашому агентству раніше повідомили, що магазин безмитної торгівлі в аеропорту “Сімферополь” працює в звичному режимі.
Сьогодні Державна митна служба повідомила про комплексну перевірку магазинів безмитної торгівлі duty-free у зв'язку зі встановленням органами прокуратури низки порушень у функціонуванні таких магазинів.
***
В ООН побоюються повторення всесвітньої продовольчої кризи
Продовольча і сільськогосподарська організація об'єднаних націй (ФАО), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (ІФАД) і Всесвітня продовольча програма (ВПП) зі світових продовольчих цін закликають до термінових скоординованих дій для запобігання повторенню всесвітньої продовольчої кризи. Таку спільну заяву ці три агентства ООН, що містяться у Римі, опублікували сьогодні.
«Поточна ситуація на світових продовольчих ринках, яка характеризується різким стрибком цін на кукурудзу, пшеницю і соєві боби, породила побоювання з приводу повторення всесвітньої продовольчої кризи 2007-2008 рр. Проте швидкі скоординовані міжнародні дії можуть їй запобігти. Нам слід діяти негайно, щоб не дозволити цим ціновим потрясінням перерости у катастрофу і завдати збитку десяткам мільйонів людей у найближчі місяці», - йдеться у заяві.
На думку фахівців, необхідно вирішити два взаємопов'язані завдання: проблему високих цін на продовольство, які можуть завдати серйозного збитку країнам, залежним від імпорту і найбіднішим верствам населення, а також проблему поліпшення виробництва, продажу і культури споживання продукції в умовах зростання чисельності населення і попиту та зміни клімату.
На думку фахівців, потрібно підтримувати довгострокові інвестиції в сільське господарство, зокрема, у дрібні фермерські господарства, одночасно запроваджуючи системи соціального захисту для сприяння бідним дрібним фермерам і виробникам.
При цьому наголошується, що слід уникати панічного скуповування і встановлення обмежень на експорт, які в короткостроковому періоді можуть допомогти споживачам всередині країни, але загалом є неефективними.
Експерти ООН відзначають, що за останні п'ять років сталося три великих стрибка світових цін на продовольство і погодні умови стали однією з причин кожного з них. «Поки ми не знайдемо способу зробити нашу продовольчу систему стійкою до цінових потрясінь і кліматичних змін, небезпека зберігатиметься. У короткостроковому періоді несуть втрати не тільки ті, хто безпосередньо схильний до цих ризиків, але й міжнародна спільнота загалом. Наприклад, згідно з оцінками Всесвітньої продовольчої програми (ВПП), кожне підвищення цін продовольчого кошика на 10% означає, що вона повинна знайти додаткові 200 млн. дол. на рік на продовольчу допомогу», - наголошується в заяві.
Крім того, експерти ООН вважають за потрібне переглянути і змінити, де це можливо, нинішню політику заохочення альтернативного використання зерна. «Низка міжнародних організацій, включно з ФАО, ІФАД, Міжнародним валютним фондом, Організацією економічного співробітництва і розвитку, Конференцією ООН з торгівлі і розвитку, Всесвітньою продовольчою програмою, Світовим банком і Всесвітньою торговельною організацією, рекомендують коректувати мандати на біопаливо, коли світові ринки опиняються під тиском, продовольчі запаси – під загрозою. Ця рекомендація, яка була озвучена на саміті G20 у Парижі, актуальна сьогодні», - мовиться у заяві.
***
Більше інформації за передплатою в УНІАН-бізнес-онлайн. Відділ маркетингу: т. (044) 590-45-63
УНІАН
