Кабінет міністрів схвалив проект угоди про вільну торгівлю між урядом України та урядом Турецької Республіки.
Як повідомляє кореспондент УНІАН, відповідне розпорядження було схвалено під час засідання уряду.
Також Кабмін уповноважив підписати цю угоду першого віце-прем’єр-міністра – міністра економіки Юлію Свириденко.
За словами Свириденка, після укладання цієї угоди всі дружні країни Чорного моря – Грузія, Молдова, Болгарія, Румунія, Туреччина та Україна – будуть поєднані угодами про вільну торгівлю зі спільними правилами походження.
Вона зазначила, що минулого року товарообіг між країнами склав 7,3 млрд доларів (експорт українських товарів склав 4,1 млрд доларів, турецький імпорт – 3,2 млрд доларів). Левова частка українського експорту – близько 70% - метал і зернові.
"Основа угоди – це обнулення Туреччиною мит на 10 тис. 137 товарних позицій, це 95% від загальної кількості товарів. Крім того, ще на 1348 товарних позицій будуть діяти тарифні квоти або зменшені мита. На сьогодні Україна ввозить до Туреччини лише десяту частину цих товарів. Ми ввозимо до Туреччини 1100 позицій", - заявила Свириденко.
Читайте такожЗона вільної торгівлі з Туреччиною сприятиме розвитку економіки України - промисловціТакож вона наголосила на тому, що Туреччина має високий рівень митного захисту свого ринку – для українських товарів ставка ввізного мита складає в середньому 28,9%, тоді як для турецьких товарів в Україні цей показник – 5%.
За її словами, фактичний рівень доступу українських товарів на ринки Туреччини буде значно більшим, ніж випливає з тексту угоди.
"В угоді зафіксовано, що у нас режим вільної торгівлі не поширюється на зернові, але експорт зернових у нас склав майже 1 мільярд доларів минулого календарного року, і фактично українське зерно потрапляло і потраплятиме на ринок Туреччини без мита, зі ставкою нуль. Оскільки питання зернових ми винесли за рамки угоди, це дало нам можливість отримати поступки щодо інших товарних позицій і значно розширити відкриття ринку для українських товарів", - сказала міністр.
За її словами, Україна залишила за собою право застосовувати експортне мито на вивезення металобрухту. Водночас Туреччина відкриває внутрішній ринок для українського металу, ще на 130 позицій встановлено часткове зменшення мита, що дає переваги у порівнянні з російським металом. Для 167 товарів металургії Україна отримає додаткові квоти.
"Ми будемо мати можливість експортувати ще більше, ніж ми експортуємо сьогодні", - додала вона.
Україна зберігає дію мита на ввезення вживаних автомобілів і встановлює перехідні періоди від 3 до 5 років на транспортні засоби і продукцію легкої промисловості.
Водночас вона звернула увагу на те, що держава надасть підтримку вітчизняним представникам легкої промисловості, щоб вони мали змогу підвищити свою конкурентоздатність.
"Зокрема йдеться про доступні кредити на модернізацію обладнання підприємств легкої промисловості. В категорії спецодягу українські виробники будуть надійно захищені та вмотивовані законодавством про локалізацію", - сказала вона.
Читайте такожУкраїна та Канада готуються до розширення зони вільної торгівлі між країнамиМіністр зазначила, що угода не передбачає відкриття ринку публічних закупівель, тому умови щодо локалізації можуть застосовуватися до будь-яких категорій турецьких товарів. Якщо відкриття ринку завдаватиме непоправної шкоди, сторони зберегли за собою право відновити дію мит через механізм двосторонніх захисних заходів. Сторони також домовляються не пізніше ніж через два роки переглянути умови угоди та за необхідності далі лібералізувати торгівлю.
Свириденко відзначила, що угода є взаємовигідною та дозволить щорічно збільшувати валовий внутрішній продукт на 2,2%. Моделювання ринку передбачає зростання товарообігу між країнами на 38% –– протягом п’яти років він досягне 10 млрд доларів.
Як повідомляв УНІАН, угоду планують підписати завтра, 3 лютого, під час візиту турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана до Києва.
