Теперішня ситуація на ринку праці виглядає не надто оптимістично. З одного боку ми маємо високий попит пошукачів: вже на початку карантину створили або оновили резюме майже на 60% більше кандидатів, ніж у лютому. Це ті спеціалісти, які були скорочені, відправлені у відпустки за свій рахунок, чиї заробітки зменшились або зникли взагалі. Ті, хто розуміє, що зараз ні у чому не можна бути впевненим: наприклад, у тому, що завтра ти матимеш роботу. А тому треба мати «запасний аеродром». Або ж ті, хто під час карантину та самоізоляції мав можливість наново оцінити свої кар’єрні перспективи та пріоритети і вирішив, що прийшов час змінювати працедавця.
Із введенням карантину конкуренція на ринку праці (співвідношення кількості резюме до кількості вакансій ) збільшилась більше, ніж у 2,5 рази
З іншого боку, роботодавча активність розвивається майже обернено пропорційно. За опитуваннями та особистими спостереженнями, в кращому випадку тільки половина роботодавців поставили всі процесу найму на паузу. Хтось продовжує проводити співбесіди, але попереджає: остаточне рішення про прийняття на роботу буде прийняте після зняття карантинних обмежень. А яка буде ситуація на той момент, на жаль, ніхто достеменно сказати не може.
Ні, звичайно, частина роботодавців продовжує активний набір. Хтось вже зміг розробити нову стратегію та набирає працівників для її реалізації. А якісь сфери навіть отримали певний імпульс розвитку (мова, більшою мірою, про галузь «Перевезення, логістика, склад», продуктовий ритейл, виробників продуктів харчування, сільськогосподарські компанії, фінансові установи).
Проте цифри красномовні: із введенням карантину конкуренція на ринку праці (співвідношення кількості резюме до кількості вакансій ) збільшилась більше, ніж у 2,5 рази.
У світлі цих тенденцій, проблема з трудовими мігрантами, які наразі повернулись в Україну, складна. Зараз часто можна почути заклики про важливість їх утримання, ініціативи щодо створення робочих місць. Які ж сценарії можливі у теперішніх умовах насправді?
Перший - трудові мігранти вийдуть на ринок праці України і будуть шукати роботу тут.
Так, з одного боку в нас є певна кількість дефіцитних профсфер (робітничий персонал, сфера виробництва та агропромисловий сектор, наприклад). Проте не завжди зарплати, які пропонуються у цих сферах, конкурентоздатні в порівнянні з Європейським ринком. Ба більше: якщо попит з боку пошукачів та конкуренція за вакантне місце ще більше зростуть, зарплатні пропозиції можуть почати зменшуватись. Тому цей сценарій, скоріш за все, життєздатний лише у короткостроковій перспективі.
Проблема трудової міграції, яка була на повістці дня і до карантину, потребує довготривалого і комплексного вирішення. І лежить в площині підвищення загального рівня життя, економіки та зарплат
Другий сценарій - при найменшій можливості трудова міграція поновиться. Ба більше, є всі шанси, що потік мігрантів навіть збільшиться: до тих, хто вже мав досвід роботи за кордоном, приєднаються ті, хто втратив роботу під час карантину. Хто жив цей час за рахунок накопичень та «подушки безпеки» і буде змушений їх швидко поновлювати. А для когось карантин спрацює як каталізатор. Це та категорія людей, які задумувались про виїзд за кордон і до карантину і не стільки через можливість більше там заробляти, скільки через кращі перспективи і більш стабільну ситуацію. І коронакриза пришвидшить їх рішення, переведе плани мігрувати з теоретичної в практичну площину.
Проблема трудової міграції, яка була на повістці дня і до карантину, потребує довготривалого і комплексного вирішення. І лежить в площині підвищення загального рівня життя, економіки та зарплат. Але ніяк не імперативних заборон, коли мігрантів просто позбавляють можливості поїхати. Такі кроки, на жаль, можуть мати обернений результат і тільки підштовхнуть процес виїзду.
Юлія Дрожжина, керівник експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua
