Підпишіться на нас в Google
Безпекові ризики, воєнні дії, руйнування інфраструктури та порушення звичних логістичних маршрутів змушують український бізнес постійно перебудовувати свою роботу. Про це пише Activitis.
Компанії змінюють ланцюги постачання, шукають нових постачальників і ринки збуту, швидше розраховуються за товар та формують додаткові запаси. Усе це збільшує потребу в оборотному капіталі та швидкому доступі до фінансування.
Водночас змінюється і характер міжнародної економічної взаємодії з Україною. Іноземні партнери дедалі активніше шукають практичні інструменти, які дозволяють не лише підтримувати Україну, а й працювати разом з українським бізнесом, розвивати торговельні зв’язки та спрямовувати капітал у реальну економіку.
Українська економіка дедалі тісніше інтегрується у світ через капітал, технології, експертизу та партнерства.
До цього процесу вже долучені міжнародні фінансові інституції, банки, технологічні компанії, бізнес-організації, фонди та дипломатичні представництва, серед яких IFC, NAVER Financial Corporation, UKRSIBBANK BNP Paribas Group, Mastercard, Piraeus Bank, посольства Японії, Великої Британії, Німеччини та Канади, AmCham, Impact Fund Denmark, AHK, Mercy Corps, UAfrica Business Council, Innovation Norway, VisionFund та інші міжнародні партнери.
Одним із ключових запитів українського бізнесу залишається доступ до оборотного капіталу. Порушення логістичних ланцюгів, воєнні ризики та зміна умов взаємодії між постачальниками, виробниками й торговельними мережами збільшують касові розриви та створюють потребу у фінансуванні безпосередньо в момент здійснення операції.
Саме тому дедалі важливішою стає не лише наявність капіталу, а й архітектура його доступу до бізнесу.
"Сьогодні бізнесу потрібні не просто гроші, а швидкий і зрозумілий доступ до них саме в той момент, коли виникає потреба у фінансуванні. Іноземні партнери, які працюють в Україні та бачать ситуацію зсередини, це добре розуміють. Наше завдання - створити інфраструктуру, через яку український та міжнародний капітал може доходити до реального бізнесу швидко, технологічно і без зайвого тертя.
Гроші мають рухатися за підприємцем і його потребою, а не підприємець шукати фінансування поза межами своєї щоденної діяльності. Саме таку фінансову інфраструктуру ми будуємо в Activitis", - зазначає Костянтин Жуковський, засновник Activitis.
Одним із механізмів такої інфраструктури є вбудовані фінанси (embedded finance), коли фінансування стає частиною самої взаємодії між компаніями.
Наприклад, постачальник може отримати кошти одразу після поставки товару, тоді як покупець отримує необхідний час для розрахунку. Фінансування у такій моделі виникає безпосередньо всередині торговельної операції, не перериваючи її та не змушуючи бізнес окремо шукати кредитний продукт.
Це дозволяє підтримувати рух товарів і капіталу навіть тоді, коли в одного з учасників ланцюга виникає тимчасовий дефіцит оборотних коштів.
"Якщо говорити про те, який бізнес найбільше виграє від вбудованих фінансів, то передусім це ритейл. Саме в цій категорії зосереджена велика кількість підприємств, які формують значні обсяги попиту на фінансування. Також серед активних користувачів таких інструментів - HoReCa та агробізнес.
Водночас потреби різних секторів відрізняються: вони мають різні операційні цикли, обсяги та періодичність фінансування. Тому сьогодні серед ключових категорій для розвитку вбудованих фінансів я б виділив ритейл, HoReCa та агросектор", - зазначає Андрій Костенко, менеджер з розвитку продуктів МСБ в Україні та Молдові, Mastercard.
Таким чином міжнародна економічна взаємодія з Україною поступово переходить від моделі підтримки до моделі економічного партнерства.
Капітал, технології та фінансова інфраструктура створюють можливість для міжнародних партнерів працювати безпосередньо з українською економікою, а для українського бізнесу - отримувати доступ до фінансування там і тоді, де воно необхідне.
Йдеться не лише про нові фінансові продукти.Йдеться про формування нової архітектури фінансування, у якій капітал стає частиною самої економічної взаємодії.
