Підпишіться на нас в Google
Команда науковців на чолі з Ляньбіном Ху придумали, як зробити батарею з крабових і креветкових панцирів. Такий акумулятор пропрацював понад 1000 циклів заряджання і майже не втрачав заряду – 99,7% ефективності, пише видання Space Daily.
Як зазначається, переробка морепродуктів щороку залишає тонни панцирів, які зазвичай потрапляють на смітник. З цих відходів видобувають хітин, а після подальшої обробки отримують хітозан – гнучкіший та зручний у роботі матеріал. Саме з нього дослідники створили гелевий електроліт, який слугує середовищем для перенесення заряду між електродами.
Традиційні цинкові елементи живлення мають давній недолік, оскільки під час роботи на поверхні металу утворюються мікроскопічні гострі нарости – дендрити, здатні спричинити коротке замикання. Це одна з головних причин, чому цинкові батареї досі не стали масовими. Хітозановий гель долає цей бар'єр, тому що іони цинку безпосередньо інтегровані в його молекулярну структуру. Завдяки цьому метал осідає охайним, рівномірним шаром, не формуючи хаотичних шипів.
Ху пояснює вибір металу тим, що "цинку в земній корі більше, ніж літію, а цинкові батареї загалом дешевші й безпечніші". Проте оглядачі зауважують: ці переваги стосуються зрілих серійних технологій, а не лабораторних прототипів.
Окремий плюс пристрою – його безпечна утилізація. За словами розробників, мікроорганізми в ґрунті повністю розкладають хітозановий гель приблизно за п'ять місяців. Після цього залишається лише цинк, придатний для вторинної переробки. Тобто близько двох третин конструкції зникає без шкоди для довкілля. Для порівняння, Ху нагадує, що "поліпропіленові та полікарбонатні сепаратори літій-іонних батарей розкладаються сотні чи тисячі років".
Утім, дослідник відкрито визнає, що біорозкладною є лише частина конструкції, заявляючи, що "в майбутньому сподівається бачити біорозкладними всі компоненти батарей, причому не лише сам матеріал, а й процес виробництва біоматеріалів".
Разом із тим оглядачі звертають увагу на скептичну позицію дослідниці Лінди Назар, яка стверджує, що "надшвидке циклювання цинкових батарей не допоможе у масштабних енергомережах", оскільки високі лабораторні показники автоматично не гарантують повільної та багаторічної стабільності, необхідної для промислової енергетики.
Інші винаходи
Раніше вчений з Аргентини винайшов незвичайний будівельний матеріал Ironplac – стіну з нього можна робити магнітною. Тепер картини, полиці чи інструменти можна вішати без дриля і цвяхів, просто прикладаючи їх до стіни.
Також науковці навчилися відтворювати звуки комах, які жили ще за часів динозаврів – 165 мільйонів років тому. За допомогою штучного інтелекту дослідники проаналізували скам'янілі крила і зрозуміли, як звучало це цвіркотіння – деякі звуки настільки високі, що людське вухо їх би просто не почуло.
