Підпишіться на нас в Google
Заступниця керівника Комітету з міжнародної торгівлі Європарламенту Карін Карлсбро заявила, що європейські інституції мають краще усвідомлювати наслідки війни для української промисловості та враховувати це під час формування політики щодо CBAM і торгівлі сталлю.
Під час візиту на українські металургійні підприємства компанії Метінвест Карін Карлсбро обговорила питання підтримки торгівлі між Україною та ЄС, відтермінування механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), декарбонізацію та інтеграцію української металургії до європейського ринку.
За словами євродепутатки, у Європі не всі до кінця розуміють, у яких умовах сьогодні працюють українські підприємства та з якими викликами стикається промисловість під час війни.
"Мета мого візиту – побачити реальну картину. Формуючи політичний порядок денний у Європарламенті, ми маємо усвідомлювати: Україна з нами в одному човні як європейська держава", - заявила Карлсбро.
Вона наголосила, що українська металургія продовжує працювати попри постійні обстріли, проблеми з енергетикою та логістикою, а сама галузь залишається важливою для економічної стійкості країни.
"Поза межами України не всі до кінця розуміють, які перешкоди доводиться долати українським підприємствам і людям, що тут працюють. Для нас було критично важливо побачити на власні очі, якою ціною дається виживання промисловості", - зазначила євродепутатка.
Окрему увагу під час зустрічей приділили впливу екомита CBAM, який в умовах війни створює для українських виробників додаткові фінансові й технічні виклики. Через це вже сьогодні європейські споживачі дедалі частіше обирають альтернативних постачальників, що призводить до скорочення експорту українського чавуну, заготовки та прокату.
У Метінвесті пропонують тимчасово - на період воєнного стану - звільнити від фінансового складника CBAM імпортовані товари з України як країни-кандидата до ЄС, що потерпає від війни. Водночас вимоги до звітності в межах механізму мають зберегтися.
Після війни може діяти інший механізм підтримки: платежі CBAM за українську продукцію могли б спрямовуватися на фінансування декарбонізації - зокрема, на закупівлю європейського обладнання для виробництва зеленої сталі та енергії. Такий підхід допоможе зберегти довгострокову конкурентоспроможність галузі, акумулювати кошти на екологічну модернізацію та водночас створити попит на передові європейські технології.
Карлсбро підкреслила, що європейські інституції мають враховувати роль української металургії не лише для економіки України, а й для самої Європи. "Європейські інституції мають усвідомити: захищаючи себе та свою економіку, українська металургія як частина Європи також допомагає захищати всіх нас", - сказала вона.
Як відомо, раніше депутати Європейського парламенту також закликали Європейську комісію переглянути підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM щодо України, наголосивши, що умови повномасштабної війни потребують окремого режиму або спеціальних винятків.
