
У пустелі Наміб на півдні Африки розкидані тисячі майже ідеально круглих ділянок землі, позбавлених найменших натяків на рослинність. Ці утворення, відомі як "відьомські кола", вже багато років є предметом наукових суперечок, пише Indian Defence Review.
Одну з основних гіпотез запропонував німецький дослідник Норберт Юргенс з Гамбурзького університету. Він вважає, що кола формуються завдяки діяльності піщаних термітів, які знищують коріння трав навколо своїх підземних колоній. У результаті волога накопичується в ґрунті, не витрачаючись на рослинність.
На користь цієї версії свідчить дослідження, під час якого науковці виявили термітів більш ніж у 1700 таких кіл у Намібії, Анголі та ПАР. За припущенням Юргенса, територіальна конкуренція між колоніями також може пояснювати правильне розташування кіл на місцевості.
Однак інший дослідник, Штефан Гецін, пов'язує появу цих утворень із конкуренцією між рослинами за обмежені запаси води. У дослідженні 2022 року науковці спостерігали за 500 травами в чотирьох районах пустелі. Виявилося, що приблизно через десять днів після дощу рослини всередині кіл починають гинути, а через 20 днів повністю висихають. Водночас трава за межами кіл залишається зеленою.
"Рослини, що ростуть навколо країв, забирають воду з ґрунту своїм корінням", – пояснює цю закономірність Гецін.

Додаткові дані отримали у 2025 році дослідники, які вивчали ґрунти на дев'яти ділянках уздовж 900-кілометрової території. Вони встановили, що в центрі кіл майже немає органічних речовин і ґрунтових тварин, хоча там виявили підвищену кількість окремих видів нематод. Втім, це не дозволило остаточно визначити причину утворення кіл.
Ще одним важливим чинником виявилася кількість опадів. Такі утворення переважно зустрічаються там, де щороку випадає 70–120 мм дощу, і зникають за показників понад 150 мм. Після сильних опадів рослинність може повертатися навіть у вже сформовані кола. В одному з досліджень зафіксували заростання 1092 кіл, тоді як нових утворилося лише 15.
Існує і компромісна версія: терміти можуть впливати на розташування кіл, тоді як конкуренція кореневих систем пояснює відсутність трави всередині них.
"Науковці задокументували кожен із цих чинників, але ступінь, у якому вони діють незалежно або разом, залишається предметом суперечок", – підсумовує видання.
Більше наукових цікавинок
Як писав УНІАН, на чилійському острові Чорос після знищення інвазійних кроликів відбулося стрімке відновлення популяції перуанських пірнаючих буревісників: за 11 років кількість гніздуючих пар зросла з приблизно 12 тисяч до майже 90 тисяч. Усунення кроликів дозволило відновити рослинність і значно збільшити площу територій, придатних для гніздування птахів.
Також ми розповідали, що угорські дослідники за допомогою штучного інтелекту, історичних карт, сучасних фото та наукових даних відтворили вигляд Великої Угорської низовини до масштабного осушення боліт і регулювання річок у XIX столітті. Реконструкції показали, що колись регіон був вкритий заплавами, болотами, луками та лісами, тоді як після господарського освоєння більшість природних екосистем зникла.