Влучно і точно застосована лайка, що описує наше ставлення до ситуації, і не спрямована образити співрозмовника, корисна для здоров’я.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила в.о. глави МОЗ Уляна Супрун, коментуючи законопроект про «дематюкацію мови».
Виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я вважає, що відповідний законопроект «пасує радше Північній Кореї, аніж сучасній європейській державі», та нагадує, що наука має чимало аргументів «за» ненормативну лексику. Наприклад, саме лайка, що описує наше ставлення до ситуації, застосовується в побуті найчастіше та призводить до нейтральних чи позитивних наслідків.
«Якщо ми реагуємо нецензурною лексикою на складну неприємну ситуацію, а не на людину, то відчуваємо полегшення. У цьому разі наше обурення новинами, біль при тренуванні, травмі, тривожність, подив чи переляк знаходять миттєве і досить точне вираження, на що мозок реагує виділенням ендорфінів», - пише Супрун.
Читайте такожЗаконодавчий спам: чи потрібен Україні закон про дематюкацію
«Ці нейромедіатори беруть участь в знеболенні чи задоволенні. Слова на «б» чи «с» не замінять якісної анестезії, але дослідження показали ефективність лайки в зменшенні болю, посилення серцебиття і підвищення больового порогу. Якщо нам важко і ми одним словом це висловили, мозок це сприймає як запуск програми захисту і нападу – «тримайся!», - додає В.о. глави МОЗ.
Втім Супрун наголошує, що матюками слід послуговуватися в найпотрібніший момент, а не розмовляти ними постійно, інакше мозок звикає і перестає сприймати лайку як щось екстраординарне.
«Розуміти і висловлювати свої емоції - корисно для здоров’я та спілкування. Спостереження за людьми, які прожили понад сто років, показало, що, окрім інших чинників, довгожителів об’єднує вільне висловлення своїх емоцій. А ось тривале пригнічення емоцій, замість їх проявлення (так зване репресивне опанування емоцій) пов’язане з вищою захворюваністю на рак і гіпертензію. Крім цього, люди, що мусять на роботі посміхатися клієнтам, після роботи частіше напиваються — постійне приховування справжніх емоцій і примус до позитиву виснажує психіку», - йдеться у повідомленні.
На думку Супрун заборона матюків не допоможе змінити образ «не дуже розумної чи культурної людини», яка розмовляє матюками.
Читайте такожОпубліковано коментар Леся Подерв’янського з приводу "закону про дематюкацію"
«Так, 10-20% людей із синдромом Туретта можуть вдаватися до потоку лайливих слів, коли налякані чи збуджені. Цікавим є стан афазії. У людей з нею порушена мова та її розуміння, але матюкатися вони подекуди можуть чудово. Науковці пояснюють це тим, що лайка не сприймається нашим мозком буквально. Ми не уявляємо саме те, що чуємо і кажемо, та апелюємо саме до прикрої обурливої ситуації, а не статевих органів, приміром», - нагадує чиновниця.
Тому звичайне мовлення та обсценна лексика, на думку Супрун, це окремі речі з точки зору нейрофізіології.
«Лайка і життя в соціумі тісно пов’язані, і в не найгірший спосіб. Вважається, що люди оптимізували тваринну реакцію зойку на біль та страх, та притаманну приматам агресію (жбурляння) на прийнятну в соціумі лайку. Так можна і висловити свої почуття спеціальними словами, і нікого не травмувати», - повідомляє виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я.
«Вживання матюків в спілкуванні в низці випадків вказує на близькість людей і хороший емоційний контакт між ними. Коли колеги починають між собою матюкатися, значить, вони стали командою - такі дослідження. Але ненормативна лексика в офіційних промовах сприймається як некомпетентність, так що будьте уважні. Викорінювати слід пасивну та активну агресію, дискримінацію, штампи, але не обсценну лексику як таку. А найкраща турбота про українську мову - це спілкуватися та творити нею, незалежно від сфери роботи, розробляти професійну лексику, перекладати ресурси та літературу, читати українських авторів, а не законодавчо регулювати те, що ми кажемо», - підсумовує Супрун.
Нагадаємо, 2 липня у Верховній Раді зареєстрували законопроект "Про протидію лихослів'ю", або про дематюкацію мови. Документ передбачає встановлення штрафів за нецензурну лайку в публічних виступах, матеріалах в інтернеті та в ефірі телебачення.
Профільний комітет розгляне документ 10 липня.
