Законопроект "Про протидію лихослів'ю" (про дематюкацію мови), внесений до парламенту під номером 10414, стосуватиметься публічних осіб та ЗМІ і передбачатиме штрафи.
Як передає кореспондент УНІАН, про це в коментарі журналістам розповіла автор законопроекту, голова Комітету ВР з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець.
Вона зазначила, що цей законопроект є її “криком душі”. “Та кількість лайки нецензурної, яка є в публічному просторі на сьогодні, - вона є абсолютно неприпустимою. І цей закон я подала не як політик, цей закон я подала як лікар, тому що це діагноз суспільству, як жінка, яка хоче жити в чистій Україні, як мати, яка хоче дати дітям пояснення, чому ці слова не можна вживати”, - сказала вона.
Депутат запевнила, що цей законопроект не впливатиме на життєвий простір українців, для яких нецензурна лексика є “частиною їхнього щоденного вживання”. “Цей закон виключно про публічних осіб, про публічний простір і про засоби масової інформації”, - розповіла парламентарій.
За її словами, у законопроекті даватиметься визначення поняттям “лихослів’я”, “публічна особа”, а також має бути визначено перелік тих слів, які не можна вживати в публічному просторі публічним особам.
“Спеціальна компонента має бути щодо засобів масової інформації і Інтернету. Дуже часто замінюють одну літеру певними позначками. Від цього значення слова не змінюється, просто начебто його немає, але насправді всі розуміють, про що мова”, - зазначила Богомолець.
Читайте такожДепутати розслабилися: на засіданні Ради присутні лише півсотні народних обранців
Крім того, підкреслила вона, законопроект передбачатиме адміністративні штрафи. “Це штрафи, які будуть стосуватися засобів масової інформації, - це 10% від ліцензійного збору за виплати по аудіотрансляції. Що стосується фізичних осіб — це знов-таки штрафи, від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи з відрахуванням частини заробітку. І знову-таки, це як адміністративне порушення”, - пояснила депутат і додала, що йдеться про виправні роботи від 40 до 60 днів.
Так, вона уточнила, що ЗМІ нестимуть відповідальність, зокрема, якщо вони ретранслюватимуть, наприклад, чийсь виступ, в якому є нецензурна лексика.
Богомолець зауважила, що депутатів цей закон стосуватиметься так само, як і будь-яких інших публічних осіб.
За її словами, кошти, які надходитимуть до бюджету з виплати штрафів, спрямовуватимуться до Українського культурного фонду — на розвиток української культури і української мови. “Це, на мій погляд, дозволить бодай в публічному просторі обмежувати... у політиків мають бути не тільки чисті руки, а ще і чисті роти”, - сказала Богомолець.
Вона також уточнила, що алфавітний перелік нецензурних слів наразі ще не складено, з ним пропонується визначитися Кабінету міністрів, який потім має винести його на обговорення. “Це суспільство має прийняти власне рішення після обговорення, що ми не хочемо чути в публічному просторі, а що ви хочете чути в публічному просторі. Це право українських громадян”, - сказала голова комітету.
Вона підсумувала, що її законопроект пропонує саму ідеологію, а вже під неї уряд має розробити підзаконні акти та необхідну документацію. За словами Богомолець, механізми впровадження цього законопроекту також потребуватимуть створення системи моніторингу.
Парламентарій також розповіла, що цей законопроект двічі перероблявся, до нього були зауваження у юридичного відділу Верховної Ради. За її словами, у першого варіанту цього законопроекту було кілька підписантів, а наразі ж вона цей варіант зареєструвала і подала сама. “Співавтори були, просто враховуючи, що дуже складно зараз депутатів знайти, то, відповідно, останню версію я, на жаль, подавала вже самостійно. Але хочу зазначити, що в парламенті чимала кількість відмовилася підписувати цей закон. Сказали, що вони без цього не зможуть жити і працювати”, - сказала депутат.
Як повідомляв УНІАН, проект закону № 10414 "Про протидію лихослів'ю" (про дематюкацію мови) (про внесення змін до деяких законодавчих актів України про дематюкацію мови) внесений до парламенту 2 липня, наразі документ має статус "Опрацьовується в комітеті".
Головним комітетом з розгляду законопроекту визначено Комітет ВР з питань свободи слова та інформаційної політики.
