Мед являє собою суміш легкозасвоюваних вуглеводів і біологічно цінних речовин, котрі забезпечують живлення клітин під час споживання меду або під час місцевого його застосування (на рани, шкіру, слизові оболонки тощо). Цілюща дія меду на процеси травлення відзначалася завжди, і як дієтичний продукт мед залишився і в народній медицині, і в арсеналі сучасної медицини.
Дієтичні властивості меду зумовлені з особливостями його хімічного складу: переважають моноцукри, які є легкодоступним субстратом для клітин, високий вміст фруктози, наявність біологічно активних речовин.
Складові меду: фруктоза - 38-44%, глюкоза - 31-36% і вода - 17-21%), енергетична цінність 3150-3350 ккал, що дещо нижче від енергетичної цінності цукру (цукрози) - 4000 ккал. Але він солодший, ніж буряковий цукор за рахунок фруктози, яка в 1,7 разу солодша від цукрози (основного компонента цукру). І тому мед дуже швидко спричинює відчуття насичення, а надлишок меду спричинює нудоту.
Тому, незважаючи на переважно вуглеводний склад, мед часто рекомендують застосувати у складі дієт і раціонів, які забезпечують зменшення маси тіла, для зниження апетиту і відчуття голоду. Глюкоза, фруктоза, інші моноцукри, які становлять 70% маси меду, безпосередньо всмоктуються в травному тракті, починаючи з ротової порожнини, оскільки не потребують попередньої обробки травними соками.
Це також є однією з причин швидкого насичення у разі вживання меду. До складу меду входять натрій, калій, магній, залізо, хлор, фосфор, сірка, йод... Викликає зацікавленість і має значення те, що кількість деяких мінеральних солей у складі меду майже така сама, як у сироватці крові людини (!). Є в меді і біологічно активні низькомолекулярні інгредієнти (вітаміни, амінокислоти тощо). І хоча їх небагато, але вони мають величезне значення, оскільки поєднані з іншими досить важливими для організму речовинами. У разі вживання вони сприяють нормалізації функцій травного тракту, швидко всмоктуються, забезпечують життєво важливі органи і тканини цінними енергетичними і пластичними сполуками. Є в меді і стимулятори, які підвищують життєдіяльність організму, ферменти, макро- і мікроелементи, перекис водню, рослинні антибіотики, лізоцим, ацетилхолін тощо.
На відміну від синтетичного (так, так, саме синтетичного) рафінованого цукру мед - натуральний продукт і має такі переваги:
- не подразнює слизову оболонку травного тракту;
- легко й швидко засвоюється організмом;
- швидко вивільнює (віддає) необхідну енергію і відновлює силу в тих, хто багато її втрачає;
- легше за всіх інших цукрів пропускається через нирки;
- чинить (справляє) природну, злегка послаблюючу дію, а також заспокійливо (седативно) впливає на організм.
Декілька рецептів зі старих лікарських порадників, які витримали випробування часом і цілком достатньо можуть бути пояснені з позицій сучасної науки.
1. У разі задишки вживають по чайній ложці меду через 2-3 години.
2. Мед із сіллю втирають від простуди. Це спричинює рясний піт.
3. У Польщі мед прикладають до відморожених місць.
4. У Німеччині мед з коров`ячим маслом, жиром і яєчним жовтком вживають від кашлю і задишки.
5. Медові коржики (борошно і мед брати в пропорції 1:1) - це загальновідомий очищувальний і руйнівний засіб від чиряків і наривів (прикладати до хворого місця на ніч).
6. Мед - кращий з відомих зовнішніх засобів, які запобігають пролежням.
