Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосував 281 народний депутат із 381, зареєстрованого у сесійній залі.
Зокрема, від фракції "БПП" "за" проголосували 128 депутатів, від "Народного фронту" - 78, від "Самопомочі" - 2, а від фракцій "Опозиційний блок" та Радикальної партії — по 1 депутату.
Крім того, від групи "Відродження" законопроект підтримали усі 23 депутати, від групи "Воля народу" - 15 депутатів, у "Батьківщині" "за" проголосували 12 депутатів, а з позафракційних — 21.
Законом встановлюється, що систему судоустрою складають місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд, який є найвищим судом у системі судоустрою.
До складу Верховного Суду входять судді у кількості не більш як 200 осіб. У його складі діють Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд та Касаційний цивільний суд.
Визначається, що у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.
Згідно із законом, суди утворюються і ліквідовуються законом. Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до ВР президент після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Призначення на посаду судді здійснюється президентом на підставі та в межах подання Вищої ради правосуддя, без перевірки додержання встановлених цим Законом вимог до кандидатів на посаду судді та порядку проведення добору чи кваліфікаційного оцінювання кандидатів.
На посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший 30 та не старший 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше 5 років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою.
Добір та призначення на посаду судді включає, зокрема, проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на заміщення вакантної посади судді на основі рейтингу кандидатів, які взяли участь у такому конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді правосуддя щодо призначення кандидата на посаду судді.
Згідно із законом, незалежність судді забезпечується, зокрема, його недоторканністю та імунітетом. Суддя зобов'язаний звернутися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до генерального прокурора.
Читайте такожПленум ВСУ критично оцінив законопроект про судоустрій і статус суддів
Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку суду, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Також суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку.
Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише генпрокурором або його заступником.
У законі також ідеться про те, що з метою встановлення відповідності рівня життя судді наявному у нього та членів його сім'ї майну і одержаним ними доходам, проводиться моніторинг способу життя судді.
Крім того, йдеться про повну перевірку декларації кожного судді щонайменше один раз на 5 років.
Також законом запроваджується норма, згідно з якою суддя зобов'язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті ВККС декларацію родинних зв'язків. Щорічно до 1 лютого судді мають подавати і декларацію доброчесності, яка складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження.
Однією з підстав для дисциплінарної відповідальності судді є, зокрема, неподання або несвоєчасне подання чи неправдива інформація у декларації родинних зв'язків чи декларації доброчесності. Передбачається звільнення судді з посади у зв'язку з порушенням обов'язку підтвердити законність джерела походження майна.
Також законом, зокрема, із правозахисників та журналістів у складі 20 членів утворюється Громадська рада доброчесності. Вона має сприяти ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
У законі також йдеться про утворення при ВККС Національної школи суддів України, яка забезпечує підготовку висококваліфікованих кадрів для системи правосуддя та здійснює науково-дослідну діяльність.
Законом також передбачається утворення Служби судової охорони.
Базовий розмір посадового окладу судді, згідно із законом, становить: 30 мінімальних заробітних плат – судді місцевого суду; 50 – судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду; 75 – судді Верховного Суду. До базового розміру посадового окладу додатково застосовуються і регіональні коефіцієнти. Суддям також виплачується щомісячна доплата за вислугу років.
Пенсія виплачується судді у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді.
У Прикінцевих та Перехідних положеннях закону також встановлюється, що з дня початку роботи Верховного Суду Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Верховний Суд має бути утворений протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим Законом. У цей же термін мають бути за результатами конкурсу призначені його судді. Він розпочинає роботу за умови призначення щонайменше 65 суддів.
Крім того, встановлюється, що повноваження суддів, призначених на посаду строком на 5 років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв'язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу.
Цей Закон набирає чинності з дня набуття чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", крім пунктів 39 та 48 цього Розділу, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
