Саміти глав держав країн Центральної Європи збирають щороку у травні лідерів країн регіону. Цей форум, хоч і не має формального характеру, є важливою міжнародною подією, пише Deutsche Welle.
18-ий саміт глав держав Центральної Європи у Ялті, може відбутися за відсутності низки європейських лідерів. Цього разу проблема – політична ситуація в Україні. Першим про свою відмову їхати на саміт до Ялти заявив президент Німеччини Йоахім Ґаук. Про те, що Ґаук не прийняв запрошення Віктора Януковича, у відомстві президента повідомили одразу після того, як стало відомо про голодування ув’язненої лідера опозиції Юлії Тимошенко, яка заявляє про знущання і побиття її співробітниками харківської тюрми. Рішення Йоахіма Ґаука не їхати до Ялти було узгоджене з канцлером Анґелою Меркель, повідомив речник президента. Такий крок глави держави підтримав і міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервеллє.
Тим часом стало відомо про відмову, щонайменше, ще двох президентів. У відомстві президента Австрії повідомили, що Гайнц Фішер також не братиме участь у ялтинському саміті. «Президент не прийняв запрошення на цей саміт з причин щільного робочого графіка і повідомив про це українську сторону ще три тижні тому»,- повідомила речниця Фішера.
Крім того, на саміт, імовірно, не приїде президент Чехії. Такою інформацією з українськими журналістами поділився глава представництва ЄС в Україні Жозе Тейшейра.
Експерт Центру Разумкова Валерій Чалий вказує на те, що Німеччина і Австрія, разом з Чехією та Угорщиною, є країнами, які 1993 року були ініціаторами самітів глав держав Центральної Європи. Тому президенти цих держав щороку є неодмінними учасниками саміту. «Неприбуття президентів Австрії і Німеччини - це чіткий сигнал: якщо політичні переслідування в Україні триватимуть, ніяких успішних міжнародних заходів в Україні не буде», - зауважує Чалий.
