Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин Міністерства охорони здоров’я Руслан Салютін сьогодні на прес-конференції у Києві.
«Сьогодні законопроекту щодо внесення змін до закону про трансплантацію не існує. Є певна концепція розвитку служби, що була розроблена робочою групою спеціалістів-трансплантологів усіх регіональних центрів трансплантації. Це – концепція. Її передали до Верховної Ради для попереднього розгляду, бо жоден законопроект МОЗ не може бути неузгодженим, принаймні на початковому етапі, з комітетом ВР. У будь-якому разі, наша група обов’язково буде консультуватися та проводити робочі зустрічі з Комітетом ВР з питань охорони здоров’я», - зазначив Р.Салютін.
Він підкреслив, що у концепції є два основних моменти - це, зокрема, й норма «презумпції згоди/незгоди».
«Але це не є найголовнішим на сьогодні. Найголовніше, що мається на увазі, - зміна структури трансплантаційної служби. Створення єдиної структури, яка б координувала усі напрямки розвитку служби – від трансплантації органів до трансплантації клітин. Потрібен реєстр потенційних донорів, служба транспланткоординації, ряд спеціальних реєстрів та норм, що мають цивілізовані країни. Ми йдемо по європейському шляху… Планується реорганізація координаційного трансплантаційного центру. Зараз він втратив свої повноваження фактично повністю», - наголосив Р.Салютін.
Він підкреслив, що українська трансплантологія дійшла до точки неповернення.
«В Україні – батьківщині трансплантації – цієї галузі не існує. Сто трансплантацій на рік, що виконуються у семи трансплантаційних центрах країни, – це нікчемно мало, порівняно з тим, скільки трансплантацій виконується у Європі, США та азіатських країнах. Це нікчемно мало, порівняно з тим, скільки трансплантацій органів та тканин необхідно нашим громадянам», - зазначив Р.Салютін.
За його словами, у нашій країні анатомічний матеріал для трансплантації у померлих донорів беруть лише для 20-23 операцій на рік.
«Трупної трансплантації в Україні майже немає. Це проблема суспільства, громадських, релігійних організацій, які не пояснюють людям важливість питання», - переконаний Р.Салютін.
Як повідомляв УНІАН, Міністерство охорони здоров’я України передало до Верховної Ради законопроект, що дозволяє використовувати органи українців після їхньої смерті, якщо вони не написали відмови від цього за життя.
Головний трансплантолог МОЗ Олександр Никоненко пояснив, що в Україні 7 центрів трансплантації готові до постійної роботи, але трупне донорство практично блоковане.
«У нас в країні роблять сотню пересадок нирок на рік, одну - серця, і 12-14 - печінки. При цьому щорічно трансплантації нирки потребують понад 2000 людей, печінки - близько 1000, серця - 500-700», - пояснив він.
О.Никоненко зазначив, що зараз після смерті людини згоду на пересадку її органів повинен дати родич, але він перебуває у важкому психологічному стані і найчастіше відмовляє.
За його словами, при розробці закону автори орієнтувалися на досвід Росії, Білорусі, Італії, Австрії.
Після прийняття закону всі українці стануть потенційними донорами. Їм 2 місяці будуть роз'яснювати, що вони можуть відмовитися від здачі органів: для цього треба буде написати заяву і віднести в поліклініку за місцем проживання, або навіть відправити електронною поштою Держслужбі з трансплантації. Це відомство створить єдиний реєстр відмовників, а також контролюватиме роботи по забору органів і пошук потенційних донорів.
У лікарнях працюватимуть фахівці, які підшукуватимуть потенційних донорів у відділеннях реанімації та інформуватимуть про них центри по забору органів.
«Якщо консиліум медиків в лікарні констатує смерть мозку пацієнта, то після бесіди з родичами органи людини зможуть вилучити», - наголошує О.Никоненко і додає, що навіть після прийняття закону родичі зможуть заборонити забирати органи у померлих.
Трансплантолог визнає, що в Україні населення дуже негативно ставиться до презумпції згоди, і тому потрібно, щоб відомі люди - спортсмени, політики, зірки - публічно підтримали цей законопроект.
За словами медичного адвоката Людмили Солоп, закон може бути корисний, але треба дивитися, які в ньому передбачено механізми проти зловживань. Серед можливих ризиків - те, що трансплантологія передбачає не тільки пересадку внутрішніх органів, але й сухожиль, м'язів, шкіри. Тобто людину зможуть просто розібрати на органи і родичам навіть нічого буде поховати.
Ще один ризик, про який нагадують юристи - неякісні органи для трансплантології та процвітання «чорного» ринку органів.
Автори закону запевняють, що такі зловживання будуть неможливі завдяки суворому контролю. «У нас в країні чорна трансплантологія в принципі неможлива», - запевняє головний трансплантолог України.
