Експерти вважають, що Інтернет не є тим середовищем, яке може забезпечувати кандидатам у президенти ефективну передвиборчу кампанію. Такого висновку дійшли експерти на прес-конференції на тему: “Аналіз та перспективи використання Інтернет-технологій в українській політиці”.

Так, на думку керівника відділу новин медіа Internews Ukraine Віталія МОРОЗОВА, українські політики не готові виконувати базовий принцип комунікації в Інтернеті - двосторонній зв’язок. “Їхня головна мета – донести повідомлення до свого електорату і у чомусь його переконати. Однак українські політики ще не готові дискутувати з інтернет-аудиторіями щодо цих повідомлень. Їм показали, як натискати на кнопки, але будь-якої стратегії і позиціювання у мережі у кандидатів, як правило, немає», - сказав В.МОРОЗОВ.

Натомість виконавчий директор української асоціації інтернет-реклами Андрій ЗАБОЛОЦЬКИЙ сказав, що тридцятивідсоткове проникнення Інтернету в Україні дає можливість доступу до аудиторії. В той же час, на його думку, “вміння українських політиків ще не дозволяють їм виходити на рівень персональної комунікації”.

Відео дня

«Виборчий процес в Інтернеті відбувається ще з 2004 року. А от для кандидатів у президенти цього поля не існує і вони розглядають його, як щось дуже експериментальне», - вважає головний редактор журналу і медіа-експерт Євген МІНКО.

У свою чергу політичний оглядач і головний редактор політичного Інтернет-порталу Юрій БУТУСОВ вважає, що «ці вибори показали політикам, що Інтернет не є для них тим середовищем, яке забезпечує приріст голосів». На його переконання, «Інтернет як мобілізаційна технологія на виборах ще не сповна відповідає запитам суспільства. Тобто Інтернет не може замінити інші традиційні види політичної комунікації з виборцем. У нас і досі єдиним інформаційним полем є телевізор».

Як вважає політтехнолог Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, «логіка цієї передвиборчої кампанії порівняно з 2004 роком була принципово інша: з однієї сторони був відсутній гострий конфлікт між двома основними кандидатами, з іншої сторони, передвиборча кампанія відбувалась в умовах кризи і була надзвичайно короткою».

На його думку, криза не тільки призвела до масового безробіття серед найбільш активної частини інтернет-аудиторії, а й до великої втрати інтересу до політики взагалі. Однак, як вважає він, з’явився інтерес до соціальних мереж.

«Соціальна мережа стала одним з джерел, куди спрямували свої зусилля виборчі штаби: створення інтернет-спільнот в тих самих однокласниках за Юлію ТИМОШЕНКО, за Арсенія ЯЦЕНЮКА, за Анатолія ГРИЦЕНКА певним чином дозволило не лише мобілізувати електорат, а й сприяло спілкуванню з ним», - вважає Т.БЕРЕЗОВЕЦЬ.

При цьому експерти зійшлися на думці, що найбільшу кількість грошей на медійну рекламу витратили Сергій ТІГІПКО та Віктор ЯНУКОВИЧ, “тоді, як штаб Юлі ТИМОШЕНКО більше зосередився на інтернет-маркетингу”.