Колектив дослідників під керівництвом Нуно Фарії (Nuno R. Faria) з Оксфордського університету отримали ці результати, дослідивши зразок вірусу імунодефіциту людини, отриманий зі зразків крові, взятих у місті Кіншаса (столиця Демократичної республіки Конго) в 1959 році. Провівши філогеографічний аналіз цього та інших зразків вірусу, дослідники встановили: Кіншаса 1920-х років є цим самим місцем. Звідси ВІЛ почав свою подорож по іншими країнами та континентами, повідомляє Lenta.ru.
Незважаючи на те, що перший опис вірусу імунодефіциту людини з'явився в 1983 році, вченим було ясно - він виник набагато раніше.
Один з учасників дослідження, професор Жак Пепан (Jacques Pepin, Шербрукский університет, Канада), повідомив: «Вивчення історії виникнення та поширення вірусу, зрозуміло, ніяк не може вплинути на дану ситуацію і на подальше поширення ВІЛ-інфекції. Тим не менше, для нас було важливим дізнатися, як саме 70 мільйонів чоловік по всьому світу, половина з яких вже мертві, заразилися ВІЛ-інфекцією».
Читайте такожЛюди, що живуть з ВІЛ, відчувають стигму і дискримінацію Філогеографічний аналіз вірусу з Кіншаси півстолітньої давності, а також його порівняння з вірусами з інших країн (Республіка Конго, Камерун,Габон), дозволили вченим зробити низку важливих висновків.
Дослідники підтвердили гіпотезу про те, що ВІЛ виник внаслідок передачі людини вірусу імунодефіциту мавп (Simian immunodeficiency virus, SIV). Саме цей вірус, носіями якого були шимпанзе з південно-східної частини Камеруну, найбільш близький ВІЛ групи М - причини понад 90 відсотків випадків інфекції. У 1920 році вірус потрапив в столицю Бельгійського Конго - місто Леопольдвіль (сучасна Кіншаса), а звідти, через 17 років, - Браззавіль, столицю Республіки Конго (тоді центрального міста Французької Екваторіальної Африки). До початку 1940-х років вірус потрапив в міста Лубумбаші й Мбужі-Майї (Демократична республіка Конго). Його основними засобами "пересування" були річки і залізні дороги.
Читайте такожКількість жертв лихоманки Ебола досягла майже 3,4 тисячі людейПричиною спалаху пандемії ВІЛ-інфекції в 1960-х роках, на думку вчених, став активний розвиток проституції в регіоні, а також, як не дивно, намагання влади боротися проти інших захворювань: людям робили щеплення і уколи, не звертаючи уваги на стан шприців.
Професор Пепан каже, що дослідницька група планує продовжувати роботу в цій сфері і наступна публікація очікується вже наступного року.
