Підпишіться на нас в Google
Біля берегів Александрії з дна моря дістали 22 величезні кам'яні блоки – кожен важить від 70 до 80 тонн. Дослідники зазначають, що знахідка стане важливим кроком до цифрової реконструкції Александрійського маяка – одного із семи чудес стародавнього світу, повідомляє Daily Galaxy.
Серед піднятих зі дна речей – великі дверні перемички, одвірки, поріг і плити, на яких стояла споруда. Знайшли й те, чого раніше не бачили: браму в єгипетському стилі. Науковці вважають, що всі ці камені колись були головним входом до маяка – місцем, де змішалися єгипетський і грецький стилі будівництва. Щоб дістати такі важкі брили з води, знадобилися баржа й потужний кран.
Підняті блоки тепер вивчатимуть і сканують. Разом з ними вже назбиралося понад 100 таких блоків, які дослідили під водою за останні десять років. Кожен камінь фотографують з усіх боків, а потім з цих фото комп'ютер будує точну 3D-модель – так інженери можуть "покрутити" камінь у комп'ютері, навіть не торкаючись його.
Про руїни на дні моря відомо ще з 1968 року. У 1995-му їх детально дослідили й занесли до каталогу. А ще раніше, у 1994 році, на дні нарахували понад 3300 різних предметів – сфінксів, колони, гранітні брили.
Ці розкопки – частина великого проєкту PHAROS. Як зазначається, науковці в ньому також збирають старі малюнки й тексти про маяк – від часів, коли його щойно збудували, аж до моменту, коли він зруйнувався.
Далі кожен камінь "приміряють" у комп'ютерній програмі, ніби складають величезний пазл – щоб зрозуміти, як усе виглядало насправді. Мета – зробити цифрову копію маяка, настільки точну, щоб люди могли віртуально прогулятися ним, як живим.
Історія
Маяк збудували ще до нашої ери, за наказом правителя Птолемея I. Він стояв на острові Фарос і сягав понад 100 метрів – на той час це була одна з найвищих будівель у світі. У фонді Dassault Systèmes навіть називають його першим "хмарочосом" в історії людства: понад тисячу років його світло вказувало морякам шлях до порту.
Маяк поступово руйнували землетруси, а один із найсильніших у 1303 році остаточно пошкодив споруду. Те, що залишилось, розібрали на будматеріали, і згодом на цьому місці збудували фортецю. Як йдеться у матеріалі, саме ті камені, що впали у воду, вціліли найкраще – їх ніхто не чіпав сотні років.
Інші знахідки науки
Раніше історики повторно проаналізували уривки з давно втраченого листа Папи Олександра II, що зберігся у ватиканських архівах. Виявилося, що на рішення підтримати Вільгельма Завойовника у 1066 році могла вплинути не лише боротьба за англійський престол, а й запекла боротьба за владу в самому Римі. Дослідники вважають, що папська підтримка могла надати вторгненню в Англію додаткової легітимності як "справедливій війні" проти супротивників Олександра II.
Також науковці дослідили попіл Помпеїв і з'ясували, чим пахло в домівках 2000 років тому. Вчені вперше проаналізували вміст домашніх курильниць у місті, знищеному виверженням Везувію. Вони дізнались, що поряд із місцевими рослинами мешканці спалювали екзотичні смоли, привезені з Азії та Африки завдяки розгалуженій торговельній мережі Римської імперії.
