
Дослідники з Будапештського університету імені Лоранда Етвеша (ELTE) відтворили, який вигляд мала Велика Угорська низовина кілька століть тому – до масштабного регулювання річок та осушення боліт. Для створення зображень вони використали історичні карти, сучасні фотографії та знімки з дронів, а також штучний інтелект. Про це йдеться в повідомленні на офіційному сайті університету.
Зображення, створені за допомогою штучного інтелекту, сьогодні можна отримати за лічені хвилини. Однак це не гарантує їхньої наукової достовірності. Тому співробітники ELTE не обмежилися звичайними текстовими запитами до ШІ, а надали йому великий обсяг наукових даних. Це дозволило отримати реконструкції з точною топографією місцевості.
Як зазначається, основою зображень стали історичні карти, а сучасні фотографії місцевості та знімки з дронів допомогли відтворити її реальні природні особливості. Додаткову інформацію також могли надати старі переліки рослин, які росли в цій місцевості, результати аналізу пилку, досліджень деревного вугілля та макрофосилій.
На думку фахівців, такий підхід дозволяє створювати достовірні, зрозумілі та інформативні зображення. Вони допомагають побачити взаємозв'язки, які складно уявити лише за текстами й таблицями.
Крім того, цей метод можна використовувати не тільки для відтворення минулого, а й для прогнозування результатів відновлення водно-болотних угідь та змін ландшафтів через посушливість.
Як змінився вигляд Великої Угорської низовини
Ще відносно недавно Тиса мала зовсім інший вигляд, ніж сьогодні. Річка була багата на вигини та бічні рукави, а в навколишніх районах часто траплялися повені. Через це Велика Угорська низовина була всіяна заплавами, які періодично затоплювала вода, болотами та іншими водно-болотними угіддями.
Однак у XIX столітті, за часів Габсбурзької монархії, виникла потреба залучити до господарського використання території площею 35–40 тисяч квадратних кілометрів, які Тиса періодично затоплювала. Для цього осушували заплави та випрямляли вигини річки, звільняючи землі для сільського господарства. До XX століття більшу частину колишніх заплав уже перетворили на сільськогосподарські угіддя.
Водночас масштабне регулювання річок суттєво змінило весь ландшафт. Зокрема, довжина Тиси скоротилася з 1211 до 758 кілометрів, а річки Кереш та її рукавів – із 1041 до 462 кілометрів.
Регулярні повені припинилися, а території, які раніше були вкриті лісами, болотами та луками, майже повністю зникли. Якщо спочатку ліси займали 37% Великої Угорської низовини, то тепер їхня частка становить менше ніж 1%. Площа заплавних лук і боліт також різко скоротилася – з 44% до 3–6%.
Ситуація із рівнем води в Дунаї
Наприкінці липня повідомлялося, що рівень води в Дунаї настільки низький, що видно уламки корабля часів Другої світової війни. На південній ділянці річки через сильне обміління довелося запровадити обмеження судноплавства. Поблизу міста Мохач рівень води опустився до історичного мінімуму, через що з-під води показалися навіть рештки затонулого корабля.
У середині серпня з’явилася інформація, що Угорщина топить баржі в Дунаї для підняття рівня води біля єдиної в країні АЕС. Через сильну спеку рівень води в річці суттєво знизився, що створило загрозу для роботи атомної електростанції "Пакш". Щоб уникнути її повного відключення, яке могло б обійтися дорого, влада вирішила затопити дві баржі.