За даними Міжнародної організації міграції, від сучасного трудового рабства за роки Незалежності постраждали майже 230 тисяч українців. Більшість з них – це нелегальні мігранти.
Важка і понаднормова робота, низька заробітна плата, погані умови для життя, брехня роботодавців, постійні приниження і образи. А іноді навіть робота без паспорта. Українців на заробітках може очікувати і таке, йдеться у матеріалі журналістів.
«Багатьох (поляків – Ред.) бісить те, що, наприклад, вони працюють на тій же роботі, де працюють українці. Якось так. Їх це трошки як би гнітить, і тому вони іноді виявляють свою агресію. Не вітаються з вами чи як-то дивляться косо. Ну якось так. Неприємно, звичайно», - каже заробітчанин в Польщі Ігор Рашковський.
Хоча погані взаємини з колегами не найстрашніше, розповідають працівники. Братові Рашковского, який три тижні пропрацював в компанії взагалі не заплатили.
Ігор Рашковський, працівник у Польщі: «Крім нього таких ще було чоловік 15. Їм говорили - що так, так, я роблю документи, так, так, я роблю, але нічого не зробили. І так більшість наших приїжджає, і їх там годують обіцянками. Але насправді люди не знають, як це перевірити. І потім виявляється, що вони працювали нелегально».
За словами експертів, виявитися нелегальним працівником за кордоном – і є трудове рабство.
«Є країни, які не дуже відкриті для трудових мігрантів. І вони намагаються використовувати різні напівлегальні схеми. Фірма, яка, наприклад, перебуває в Польщі, наймає робітників відповідно до законодавства, польського законодавства, а потім цих робочих перевозять в іншу країну, і вони працюють в цій країні», - розповіла в матеріалі аналітик Центру дослідження суспільства «CEDOS» Олександра Слободян.
