На фото - один из памятников в урочище / Semenov.m7 / wikipedia.org

 Українці Росії вшанували пам'ять розстріляних в урочищі Сандармох (Карелія, Росія) жертв сталінських репресій.

Про це повідомив УНІАН активіст українського громадського руху Валерій Семененко.

«Зібралось багато людей і українська делегація дуже кидалась в очі – ми прийшли з прапорами України та у вишиванках. У наших виступах пролунало, що ті люди – наші співвітчизники, які загинули тоді були герої, і наголосили, що є ідейний зв'язок між ними та нинішніми героями України. Звичайно пролунало «Слава Україні» «Героям Слава», заспівали українські пісні», - сказав Семененко.

Відео дня

Читайте такожСьогодні у Москві на мітингу активісти вимагатимуть посмертний суд над більшовиками

Почесний голова українського товариства «Калина» (Петрозаводськ ) Лариса Скрипникова наголосила, що сьогоднішні жалібні заходи за жертвами сталінського терору традиційні і проводяться 5 серпня вже 18 років.

Вона наголосила, що останні два роки офіційні представники України «через зрозумілі події не приїжджають».

«Сьогодні українці з різних регіонів Росії прочитали поминальні молитви. Ми згадали всіх – імена кого вдалось встановити», - сказала Скрипникова.

За її словами, у жалобних заходах взяло близько 50 осіб, причому представники не тільки української громади.

Довідка УНІАН. Сандармох - лісове урочище в Медвежогорському районі Карелії, за 19 км від м. Повенець, де на площі 10 га у 1930-х роках розстріляно і поховано понад 9500 осіб 58 національностей. Переважно це були спецпоселенці і в'язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів, а також жителі навколишніх сіл. Усього на цій території виявлено 236 «розстрільних ям». Розстріли проводилися таємно. Віднайдено поховання жертв репресій у липні 1997 р. Встановлено, що Сандармох є місцем масового розстрілу 1111 в'язнів соловецького етапу 1937 року. Серед них - видатні майстри культури, вчені, державні діячі, священнослужителі з багатьох республік СРСР.

Серед розстріляних – гордість українського відродження початку XX ст. - письменники Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров, Григорій Епік, Микола Куліш, режисер Лесь Курбас, історик Сергій Грушевський (брат президента УНР Михайла Грушевського), політики, громадські і церковні діячі, учені, військові.

Восени 1937 р. соловецький етап вивезли з островів, відтак його слід губився. Багато років існувало припущення, що людей втопили в Білому морі. Однак у 1995 р. зусиллями директора Санкт-Петербурзького науково-дослідного центру «Меморіал» Веніаміна Іофе в архівах Регіонального управління ФСБ в Архангельську було знайдено оригінальні документи, зокрема — розстрільні списки. Виконавцем злочину був капітан держбезпеки Михайло Матвєєв, заступник начальника АГУ УНКВД Ленінградської області. Іноді йому «асистував» помічник коменданта УНКВД Георгій Алафер.

Місце трагедії було виявлено 2 липня 1997 р. спільною експедицією Карельського і Санкт-Петербурзького «Меморіалів». 27 жовтня 1997 р. до 60-х роковин трагедії тут уперше провели Дні пам'яті. У заходах брала участь невелика делегація з України, у складі якої були Євген Сверстюк, Іван Драч, Лариса та Тетяна Крушельницькі. Вони встановили в меморіальному місці дерев'яний хрест роботи скульптора Миколи Малишка.

Читайте такожОкупанти під крики "Сталін-кат" відкрили пам'ятну дошку диктатору в Сімферополі

У 1998 р. відкрито меморіальне кладовище «Сандармох», встановлено гранітний пам'ятник. З 1997 р. щороку, 5-7 серпня, у лісі біля меморіальних знаків відбуваються православна та католицька панахиди, мітинги громадськості. У них беруть участь і представники України. Про соловецьку трагедію йдеться у книжках «Українські Соловки», «Архіпелаг особливого призначення», «Світло людей», «Розвіяні міфи. Історичні нариси і статті».

2004 року українці спорудили в урочищі гранітний козацький хрест «Убієнним синам України».