У п`ятницю 8-го грудня в приміщенні Британької ради у Києві оголошено переможця конкурсу Бі-Бі-Сі Книга Року 2006. З п`ятірки фіналістів журі обрало переможцем конкурсу "Капітал" Сергія Жадана .
Премію 10 000 гривень авторові вручив посол Великої Британії в Україні Тімоті Барров, після чого Сергій Жадан відповідав на запитанняприсутніх письменників, критиків і просто шанувальників української літератури.
Замість розповіді про себе переможець конкурсу прочитав свого вірша:
За зеленим спалахом городини За двома підлітками, які тримаються за руки, Йти посеред вечірнього супермаркету. Дівчинка вибирає цитрини, солодкий перець, Дає потримати своєму хлопцеві, сміючись кладе назад. За десять хвилин десята. Вони довго перед тим сварилися. Вона хотіла від нього піти. Він умовив її залишитись. Повні кишені зелених речей. Золоті ассірійські монети, знеболювальні таблетки. Солодка любов. Зачарована паприка… Винесіть звідси! Ну, винесіть Вологу душу Кожен померлий плід і полуничну кров. Риби, вбиті гвинтами старих пароплавів у південних штатах, нафаршовані сережками і британськими панківськими шпильками, стогнуть від кофеїну в зябрах, чорних хвороб, від зеленого світла, Ніби просять: Винесіть звідси! Ну, винесіть нас звідси на найближчу стоянку, до найближчого автосервісу, до найближчого холодного океану. Ніби показують, вигинаючись вологими душами - доки ці гвинти в небесах над вечірнім супермаркетом розвалюють соковите повітря, доки під нігтями запікається кофеїн – Винесіть, ну, давайте. Сховайте в кишенях теплі зелені спалахи, покладіть під язик срібло і золоті монети, до найближчої схованки, до найближчого стадіону. Кров за кров, Господь нас кличе, поводячи плавниками. Тому що так, як він тримається за неї, я не зможу ніколи ні за кого триматись. Я не пройду байдуже повз цю мертву тканину. Я й без того надто довго вагався, не маючи сил рушити, аби тепер не йти за ними слідом. Ти ж напевне знаєш, що їх очікує, правда ж? Там, де ти зараз є, де ти опинилась, ти все можеш сказати їм наперед. Ще два-три роки золотого підліткового завмирання в серпневій траві, розтрачування монет на різну отруту – і все. Пам’ять заповнить те місце в тобі, де знаходилась ніжність.
Тому що так, як вона боїться за нього, я не зможу ніколи і ні за кого боятись. Тому що з такою легкістю, з якою вона кладе йому до рук ці теплі цитрини, я не зможу нікому ніколи нічого віддати. Буду і далі за ними іти в довгих виснажливих сутінках супермаркету жовтою травою під ногами з мертвою рибою на руках, відігріваючи її серце своїм диханням, відігріваючи своє дихання її серцем.
Відповідаючи на запитання чи не збирається він видати другий том, який буде називатися "Государство и революция" Сергій Жадан сказав: В мене був інший варіант. Наступна книга буде називатися "Короткий курс ВКП(б)".
