У міліції не встигають робити аналізи ДНК

05:37, 01 березня 2013
Суспільство
1130

У Міністерстві внутрішніх справ України наполягають на створенні Національної бази даних генетичних ознак людини для використання їх в оперативно-службовій діяльності органів внутрішніх справ.

Пропонується створити додаткові ДНК-лаюораторії

Як повідомили УНІАН в Управлінні зв’язків з громадськістю МВС України, про це фахівці заявили у Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України (ДНДЕКЦ) під час круглого столу за участю представників Генеральної прокуратури, Міністерств охорони здоров’я, юстиції, Служби безпеки, Національної академії медичних наук та керівників зацікавлених структурних підрозділів правоохоронного відомства.

Перший заступник начальника Головного слідчого управління МВС України Олександр Гончаров зазначив, що минулого року правоохоронцям удалося досягти певного зменшення як загального рівня злочинності. Разом з тим кількість нерозкритих злочинів залишається досить високою. Для їх ефективного розкриття одним із найдієвіших методів є ДНК-аналіз. Саме цей метод дозволяє зі стовідсотковою вірогідністю ідентифікувати особу злочинця та ефективно доводити його причетність до вчинення протиправних дій.

За його словами, про актуальність унікального методу ДНК-аналізу свідчить і те, що з його допомогою можна було б ефективніше розшукувати безвісти зниклих осіб та встановлювати особи людей, трупи яких невпізнані, ідентифікувати жертв авто- і авіакатастроф. Для цього варто подбати, насамперед, про нормативно-правову та матеріально-технічну бази.

«Створення вкрай необхідної для правоохоронних органів єдиної Національної бази обліку генетичних ознак людини стримується через відсутність чіткого законодавчого врегулювання цього питання та недостатню кількість і потужність наявних ДНК-лабораторій. Відтак прошу учасників заходу проявити державницький підхід і в межах своєї компетенції максимально сприяти схваленню Концепції Державної цільової програми розширення мережі ДНК-лабораторій та створення Національної бази даних генетичних ознак людини для використання їх в оперативно-службовій діяльності ОВС на 2014-2020 роки. Маючи цей важливий документ, ми зможемо вирішити й технічні деталі», - підсумував О.Гончаров.

Тимчасово виконуючий обов’язки начальника ДНДЕКЦ Дмитро Жидков повідомив про застосування методу молекулярно-генетичної ідентифікації та загалом досягнення фахівців експертної служби. За його словами, використовувати ДНК-аналіз міліцейські експерти розпочали ще в 1994 році. Однак його новим етапом розвитку стало впровадження у 1999 році першого в Україні генетичного аналізатора. З 2005 по 2012 роки силами та коштом експертів-правоохоронців створено 8 регіональних ДНК-лабораторій, 5 з яких відкриті лише впродовж останніх трьох років. Працівники служби також навчалися у сучасних молекулярно-генетичних лабораторіях США та Російської Федерації. Завдяки цьому в ДНДЕКЦ запроваджено експертне дослідження мітохондріальної ДНК. (Дослідження ДНК-профілів сильно пошкоджених кісткових матеріалів та установлення спорідненості за материнською лінією – брати, сестри, онуки тощо).

«Попри неперевершені досягнення фахівців служби, актуальною проблемою служби, на жаль, залишається постійно зростаюча кількість призначених ДНК-експертиз. Наразі можливості існуючих лабораторій не задовольняють потреби МВС у розкритті та розслідуванні тяжких і резонансних злочинів. Законодавчо не врегульовано і генотипування певних категорій осіб для створення ДНК-обліку. Проблемою є й повільне наповнення бази – її масив на сьогодні складається лише з 8 тис. ДНК-профілів осіб, які підозрювалися або обвинувачувались у вчиненні злочинів», - зазначив Д.Жидков.

На думку заступника начальника ДНДЕКЦ, полковника міліції Володимира Вартузова головними проблемами в цій сфері є недостатня кількість ДНК-лабораторій в експертних підрозділах МВС, МОЗ та їх цілковита відсутність у підрозділах СБУ недостатня координація діяльності ДНД-лабораторій різних відомств, зокрема щодо розподілу їх функцій та визначення механізму формування єдиного обліку генетичних ознак людини.

«Вирішувати проблеми передбачається, насамперед, шляхом нормативно-правового врегулювання питань щодо використання ДНК-технолологій в діяльності ОВС. Для цього ефективним рішенням було б схвалення концепції Державної цільової програми розширення мережі ДНК-лабораторій та створення Національної бази даних генетичних ознак людини для використання в оперативно-службовій діяльності ОВС на 2014-2020 роки», - сказав В.Вартузов.

Доповідач наголосив на очікуваних результатах виконання зазначеного документу. «Передовсім, в рамках Програми пропонуватиметься додатково створити 7 ДНК-лабораторій в експертних установах МВС, 5 подібних установ працюватимуть в системі МОЗ та 4 лабораторій - в складі СБУ. Загалом виконання Програми сприятиме створенню єдиної інформаційної системи – Національної бази даних генетичних однак людини, що в свою чергу сприятиме кардинальному покращенню судово-експертного супроводження розкриття та розслідування злочинів методом ДНК-аналізу», - зазначив В.Вартузов.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter