Підпишіться на нас в Google
Повністю збережену викопну рештку знаменитого диплодока вперше виявили в Європі. Як пише The Independent з посиланням на дослідження в Journal of Vertebrate Paleontology, до цього часу довгошиїх завроподів Diplodocus знаходили лише у формації Моррісон - одному з найвідоміших палеонтологічних об’єктів на заході США.
Однак під час нещодавніх розкопок на стоянці Ла-Техерія в провінції Теруель на сході Іспанії дослідники виявили 14 хвостових хребців та багато інших надзвичайно добре збережених кісток цього знаменитого динозавра. Вік знахідки оцінюють приблизно у 150 мільйонів років. Вона стала переконливим доказом того, що в пізньоюрський період динозаври могли переміщатися між Північною Америкою та Європою.
На думку дослідників, тварини могли долати відстань між континентами завдяки тимчасовим сухопутним "мостам", які періодично виникали під час відступу вод протонічного Атлантичного океану.
Науковці зазначають, що відкриття також допомагає краще зрозуміти різноманіття завроподів, які населяли Європу в юрський період.
"Результати розкопок є одними з найпереконливіших палеонтологічних доказів епізодів розселення та обміну фауною між двома континентами через протонічний Атлантичний океан у пізньоюрський період", - сказав один із авторів дослідження Серхіо Санчес Фенольоса.
Диплодок є одним із найвідоміших динозаврів. Його легко впізнати за надзвичайно довгою шиєю, хвостом, схожим на батіг, і порівняно невеликою головою.
За оцінками дослідників, іспанський диплодок мав довжину близько 25 метрів – приблизно стільки ж, скільки його родичі з Північної Америки. Завдяки винятково хорошому стану збереження викопних решток науковцям вдалося визначити характерні анатомічні особливості диплодока. Зокрема, у хребцях динозавра виявили великі заповнені повітрям порожнини, спеціальні борозни на нижній поверхні хвостових кісток, а також характерні Y-подібні кістки з нижнього боку хвоста.
Порівнявши ці ознаки з анатомією інших завроподів, дослідники віднесли знахідку до роду Diplodocus, а конкретніше - до близького родича Diplodocus hallorum.
"Коли ми почали детальніше вивчати анатомію, то побачили поєднання ознак, характерних для видів диплодока", - розповів Санчес Фенольоса.
"Потім ми провели різні еволюційні аналізи, і всі вони вказували в одному напрямку. З кожним новим результатом картина ставала дедалі зрозумілішою: перед нами був диплодок", - додав він.
Йдеться, що у районі Теруеля дослідники раніше також знаходили інших завроподів, зокрема Turiasaurus і Losillasaurus.
"Скам’янілості всіх цих динозаврів, включно з новим екземпляром диплодока, роблять Теруель важливим місцем для вивчення цього величезного різноманіття", - зазначив ще один автор дослідження Альберто Кобос.
Викопну рештку диплодока нині можна побачити в залі динозаврів Музею палеонтології Арагону в Дінополісі в Теруелі.
Інші відкриття вчених
Нагадаємо, геологорозвідувальні роботи з пошуку родовищ міді у Внутрішній Монголії (Китай) призвели до несподіваної знахідки - з глибини понад 470 метрів підняли фрагменти скелета динозавра, який жив приблизно 115 мільйонів років тому. Кістки, витягнуті з відкладень формації Баян-Гобі, - перша подібна знахідка у західній частині басейну Іньген-Ецзінаці.
