Як повідомляється на сайті ВР, законопроектом пропонується доповнити ККУ статтею 163-1 “Незаконне здійснення візуального спостереження за особою”. Даною статтею передбачається, що незаконне здійснення візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях карається штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років.

Ті самі дії, вчинені щодо державного або громадського діяча або вчинені суб'єктом, уповноваженим на здійснення оперативно-розшукової діяльності або досудового розслідування, або з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, караються штрафом від двохсот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до семи років, або позбавленням волі на той самий строк.

Також статтею передбачено, що незаконне здійснення візуального спостереження за особою, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, караються позбавленням волі від семи до десяти років.

Відео дня

При цьому зазначається, що під візуальним спостереженням за особою у даній статті розуміється цілеспрямоване негласне або відкрите, але всупереч її волі, візуальне стеження (слідкування) за особою протягом певного проміжку часу з метою збирання, перевірки, фіксації на матеріальних носіях та подальшого використання або передачі третім особам інформації про неї, місце її знаходження, її дії тощо, в тому числі під час проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.

В пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що відповідальність за порушення недоторканості житла та порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції передбачена статтями 162, 163 Кримінального кодексу України, однак зазначеними складами злочину не охоплюється здійснення незаконного спостереження за особою, в тому числі з використанням спеціальних технічних засобів, що теж може розцінюватись як втручання у її приватне життя.