фото nabu.gov.ua

«САП і НАБУ тиснуть на Міноборони в рамках справи про закупівлю палива у компанії "Трейд Коммодіті"», - написав у своєму блозі адвокат у справі Андрій Слюсар. 

На його думку, керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури уже двічі направляло міністерству вимогу подати цивільний позов проти «Трейд Коммодіті» про відшкодування нібито завданих збитків, «міністерство листи САП розглянуло, але позов не подало».

«Тоді Офіс Генпрокурора зажадав від прем’єр-міністра України, аби той провів відповідну «виховну роботу» з керівництвом МО. Перед тим, як давати вказівку військовим, прем’єр доручив фаховому Міністерству юстиції розібратися у юридичних тонкощах. Вийшло цілком передбачувано», - стверджує адвокат, цитуючи роз’яснення Мінюсту:

  • для цивільного позову мають бути передбачені законом підстави;
  • в Україні  діє прокуратура, яка має право сама пред’явити цивільний позов у кримінальній справі, аби захистити інтереси держави. Правда, для цього їй теж треба мати законні підстави.

«Оскільки спроби прокурорів ефекту не дали, до тиску доєдналося НАБУ, повноваження якого у цьому кримінальному провадженні закінчилися майже рік тому, після 3 років слідства, - пише Андрій Слюсар, - У листі до Міністра оборони  тимчасово виконуючий повноваження Директора НАБУ Гізо Углава висловлює щире обурення поведінкою міністерства, мовляв, САП уже неодноразово пропонувала вжити заходів щодо набуття МО статусу потерпілого, але Міноборони так нічого і не зроблено».

Адвокат стверджує, що НАБУ вимагає в МО підтримати позицію слідства всупереч судовим рішенням, які набрали законної сили і прямо заперечують наявність збитків при укладанні і виконанні угод про постачання палива.

«Антикорупційні органи чинять неприхований тиск на міністерство,

НАБУ так САП так активно наполягають на поданні Міноборони цивільного позову проти «Трейд Коммодіті», тому що ВАКС звернув увагу на нелогічність відсутності потерпілого і цивільного позову у справі про збитки міністерству. До того, слідство тривало 3 роки, і антикорупційних органів було безліч часу, щоб залучити у справу потерпілих та цивільних позивачів, але раніше їх відсутність нікого не турбувала», - пише адвокат Слюсар, уточнюючи, що НАБУ вже немає у цій справі жодного процесуального статусу, тому подібні документи з текстом ухвалити рішення «до 3 серпня» - ні що інше, як незаконна спроба врятувати справу від повного провалу у антикорупційному суді.

«Як адвокат у цій справі можу відверто сказати, що діяльність НАБУ та САП поза межами правого поля стали уже фактично нормою. Більше того, можу констатувати, що навіть керівництво цих інститутів не знає норм головного закону країни – Конституції, що днями було продемонстровано на засіданні ВАКС, - стверджує Слюсар. -  Зокрема, на запитання суддів, на якій підставі перший заступник керівника САП Максим Грищук  поновив завершене у березні 2018 року розслідування, той намагався виправдатися єдиним аргументом: оскільки ніде в законі немає прямої заборони ухвалювати такі рішення, значить він міг це зробити. Насправді ж Конституція дозволяє робити усе, що не заборонено законом, лише приватним особам. Що ж стосується прокурорів, то всі їхні дії жорстко регулюються чинним законодавством».

Слюсар уточнює, що Кримінально-процесуальний кодекс не передбачає процедури поновлення завершеного розслідування. Фактично після ухвалення рішення про завершення розслідування прокурор уповноважений ухвалити одне з двох рішень: або скерувати до суду обвинувальний акт, або ж закрити справу. Коли ж Міноборони у Верховному Суді довело, що справа безпідставна, єдиний доказ, яким прокурори обґрунтовували вчинення злочину, був скасований судом. Проте навіть після цього, прокурор Грищук не бажав визнавати своїх помилок та закривати справу, а тому виніс постанову про поновлення уже завершеного розслідування.

«Приймаючи таке рішення перший заступник керівника САП явно вийшов за межі своїх законних повноважень та порушив пряму норму Конституції, пише Слюсар, резюмуючи, - Кейс «Трейд Коммодіті» уже став показовим з точки зору інструментарію роботи НАБУ та САП: це порушення законів, ігнорування рішень судів та тиск».

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram