Український ринок фіксованого доступу до інтернету поступово виходить із тіні: зростають податкові надходження та офіційні доходи працівників галузі. Втім, значна частина провайдерів і досі використовує схеми мінімізації податків, зокрема через дроблення бізнесу на ФОПів. Про це свідчать нові аналітичні дані, які зібрали фахівці Економічної експертної платформи.
Аналіз ТОП‑50 інтернет‑провайдерів за оборотом виявив суттєві диспропорції в податкових та кадрових показниках компаній. Так, близько чверті провайдерів із цієї вибірки демонструють середню офіційну зарплату на рівні 8–10 тис. грн на місяць, у той час як середня зарплата по галузі більша за 25 тис грн. Ще у чверті компаній кількість задекларованих працівників не перевищує 10 осіб, попри значні обсяги діяльності. Це може свідчити про те, що низка компаній використовує незадекларовану працю та схеми "ФОП замість найму", – робить висновок координатор експертних груп Економічної експертної платформи, економіст Олег Гетман.
Податкове навантаження серед ТОП‑50 компаній галузі коливається від 5,4% до 31%. Така різниця, за словами експерта, може свідчити про використання різних моделей організації бізнесу та оподаткування, зокрема через використання "конвертцентрів", схем через псевдо-ФОПів, що дозволяє суттєво знижувати загальний рівень податкових зобов’язань порівняно з компаніями, які працюють із сплатою всіх податків.
Дія Закону України "Про електронні комунікації", який вступив в силу ще у 2022 році, має на меті уніфікувати правила роботи на ринку та створити прозоріші умови ведення бізнесу в галузі. Водночас, як свідчать аналітичні дані, практика застосування цих норм залишається нерівномірною. Частина учасників ринку попри значні обсяги доходів - досі користується пільговими режимами оподаткування, розрахованими на малий бізнес.
Експерт зазначає, що аномальні показники потребують детального аналізу з боку контролюючих органів – Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки. Хоча держава вже посилила увагу до сфери електронних комунікацій, робота з протидії "сірим" схемам наразі не набула системного характеру.
За експертними оцінками, тіньові практики в сегменті фіксованого інтернету обмежують надходження до державного бюджету та створюють нерівні умови для компаній, які працюють прозоро та повністю виконують податкові зобов’язання.
Формування рівних правил гри та послідовний контроль за їх дотриманням залишаються ключовими умовами подальшого розвитку ринку електронних комунікацій в Україні.
