Підпишіться на нас в Google
Японії загалом знадобилося п’ять років від моменту опрацювання ідеї про локалізацію виробництва ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot до практичної реалізації. Про це йдеться у матеріалі видання Defense Express.
Зокрема, наразі у світі лише Японія має локалізоване виробництво зенітних ракет до Patriot, всі інші - Німеччина та Польща, лише на шляху до цього.
Поява перших комплексів Patriot в Японії
Як зазначає видання, у грудні 1984 року в Токіо ухвалили рішення замінити застарілі ЗРК Nike на новітні тоді Patriot, які Японія почала отримувати з 1989. На бойовому чергуванні Patriot в Японії стоять з 1993 року. Постачання 24 бойових батарей, кожна з яких має по п'ять пускових та одній РЛС, тривало по 1996 рік.
У 2003 році Міністерство оборони Японії, з огляду на ракетні загрози з боку КНДР, ухвалює рішення щодо часткового переходу на новітню версію Patriot PAC 3, з оновленням двох з п'яти пускових у кожному комплексі. А однією з умов стала локалізація виробництва ракет, тоді CRI, у Японії. Про це зрештою було домовлено лише через два роки на рівні міжурядового меморандуму, який оформився у договір між Lockheed Martin та Mitsubishi Heavy Industries у 2006 році.
Крім того, впродовж ще двох років йшла передача технологій, навчання фахівців і вже 17 вересня 2008 року на полігоні у США була відстріляна ракета, яка була зібрана у японському "Такетойо".
"Формально від моменту опрацювання такого сценарію до досягнення політичної волі пройшло два роки, ще рік знадобився на укладення твердої угоди між компаніями, а ще два пішло на реалізацію. Загалом п'ять років", - відзначає видання.
Поява зенітних ракет в Японії
Зазначається, що у самій Японії ці ракети були дуже швидко, бо КНДР тоді активно розвивала свою ракету програму. Разом з тим, така співпраця із США не з'явилась просто так та навіть спиралась не лише на масштабні оборонні закупівлі японців, бо у 1998 році над Японією промчала північнокорейська ракета Taepodong-1, яка стала каталізатором активної співпраці Токіо та Вашингтона у питанні створенні систем протиракетної оборони, що була оформлена окремою угодою вже через рік.
Так, Японія замовила американську систему Aegis для своїх ракетних есмінців Kongō (кожен з яких коштував по 1,5-2 млрд доларів), а також почала фінансувати й брати участь у розробці Standard Missile-3 (SM-3). Японські розробники працювали над новим 21-дюймовим твердопаливним реактивним двигуном, носовим обтікачем, елементами головки самонаведення. А у 2006 році ця робота остаточно сформувалась у створення SM-3 Block IIA з вагомою участю Mitsubishi Heavy Industries.
Співпраця оборонної промисловості Японії та США
Як відзначає видання, робота над локалізацію зенітних ракет до Patriot PAC 3 у Японії не є окремим епізодом, а відбувалась на тлі прямої участі японської оборонної промисловості у створенні Standard Missile-3 (SM-3). А також загалом дуже тісної співпраці японського та американського ОПК, прикладом якої можливо навести винищувач F-2, який створювався за драконівських умов з боку США.
Утім, Японія навіть зараз не збирає вже нову ракету PAC-3 MSE повністю, виробляючи лише частину компонентів самостійно та здійснюючи фінальне складання. Наприклад, у доволі обмеженому виробництві близько 30 ракет на рік, у Mitsubishi залежать від постачання активних головок самонаведення від Boeing.
Виробництво ракет - що ще почитати
Як повідомляв УНІАН, президент України Володимир Зеленський просить президента США Дональда Трампа дозволити надати Україні ліцензії на виробництво антибалістичних ракет PAC-3 до зенітно-ракетних комплексів Patriot.
Водночас експерт зі зброї, головний редактор видання Defense Express Олег Катков вважає, що Україна може сама виробляти ракети-перехоплювачі до комплексів Patriot, але це потребуватиме досить тривалого часу.
