Україна повинна лишатися унікальним і цінним союзником США / фото УНІАН

Нижня палата Конгресу офіційно проголосувала за імпічмент Дональда Трампа за зловживання владою у веденні справ з Україною. На іншому боці світу російський президент Володимир Путін, чия країна наразі веде військову кампанію проти української держави, засудив імпічмент.

Тим часом, адміністрація Трампа чинить опір санкціям, які його ж Конгрес ухвалив, щоб покарати Росію за її роль у втручанні в американські вибори в 2016 році, а також за її поведінку в Сирії й Україні. Раніше американський парламент також зобов’язався дати Києву військову підтримку, щоб допомогти йому захиститися від Москви. І Трамп затримав ці гроші. Цілком нормально, що може голова може запаморочитися від такої конфліктної й сюрреалістичної ситуації. Але якщо придивитися ближче, то все має не такий вже й заплутаний вигляд,  - пише Forbes.

Читайте такожCNN: Трампа, Путіна й Орбана об’єднує зневага до України, і це лякає

Відео дня

Президентство Трампа було хорошим для Росії, оскільки на нього вдавалося легко впливати. У російської сторони були важелі, щоб налаштувати президента США проти України від початку. Минуло майже три десятиліття з дня падіння Берлінської стіни, розпаду СРСР і кінця Холодної війни. Але навряд чи можна це стверджувати, оскільки колишні агенти КДБ керують Росією й продовжують вести глобальну гру проти Заходу. Важливим фронтом у ній стала Україна, молода демократія, чий пошук допомоги проти агресивного сусіда на Сході втягнув її в політичний скандал в США. І цей скандал, врешті, привів до імпічменту Трампа.

Безумовно, світ переповнений могутніми економічними й політичними гравцями: США, Євросоюз, Китай, Росія, країни Близького Сходу тощо. Але Кремль відмовляється бачити глобальну політику інакше, окрім як боротьбою між ним і Заходом (у формі США й Євросоюзу). Пам’ятаючи про це, російський уряд умисне й систематично проводить кампанії дезінформації на зразок тієї, яку він організував перед американськими президентськими виборами в 2016 році, а також фінансує численні провокації за межами своїх кордонів, щоб створити безлад в ліберальних демократіях. Кремль вбиває людей хімічною зброєю на британських вулицях. Його зброя навіть збила пасажирський літак з 298 людьми на борту. Цей список довгий. Росія також працювала над тим, щоб утримати низку країн, зокрема пострадянські країни, на своїй орбіті впродовж десятиліть. Україні з 42 мільйонами людей через це довелося сильно битися впродовж останніх років, щоб вирватися з-під впливу Кремля.

Читайте такожAtlantic Council: Україні доведеться жити з «замороженою» війною через імперські амбіції Путіна

Коли Україна почала з’являтися в заголовках американських ЗМІ в ролі точки фокусу скандалу, який призвів до імпічмента Трампа, викладач української мови й культури в Колумбійському університеті Юрій Шевчук сказав, що це не дуже відрізняється від того, як до країни ставилися весь час.

«Загалом, до неї ставляться як до країни під великою тінню Росії: в політичному, економічному і, що найважливіше, культурному сенсі», - сказав Шевчук.

Раптова важливість України в американському політичному дискурсі не перетворилася до кращої поінформованості про неї, про її культуру, мову чи національні риси.

«Раптом всі люди, які були спеціалістами з питань Росії, за ніч стали самопроголошеними експертами в питанні України», - пояснив Шевчук, додаючи, що багато з таких діячів ігнорують ключові факти.

Минуло кілька місяців після того, як скарга інформатора викрила вимоги Трампа, щоб президент України Володимир Зеленський відкрив розслідування проти сім’ї Байдена в обмін на розблокування військової допомоги США на 400 мільйонів доларів, а також провів з ним зустріч. Метою, схоже, було виставити Джо Байдена, який вірогідно стане суперником Трампа на виборах в 2020 році, в поганому світлі. Хоча немає жодного доказу, який би вказував на порушення з боку колишнього віце-президента США чи його сина.

Читайте такожThe Atlantic: Існує аж три теорії змови про те, як Україна втручалася у вибори США

Іншою вимогою Трампа було, щоб Зеленський надав інформацію, яка б підтвердила теорію змови про те, що саме Україна, а не Росія, втручалася у американські вибори в 2016 році. Чому президент США вірить в це? Тому що саме це йому сказав Путін в 2017 році. Тепер значна частина членів Республіканської партії підхопили українську теорію, щоб захистити Трампа на тлі нагромадження доказів проти нього.

Що ж стосується Зеленського, то з початком скандалу навколо імпічменту у Вашингтоні восени він так і не зміг зустрітися сам-на-сам з президентом США. Хоча авторитарні лідери, такі як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан й турецький президент Раджеп Таїп Ердоган опублікували свої фотографії поруч з Трампом в Овальному кабінеті. Це ж зробив і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Україна може багато чого запропонувати як союзник й торговельний партнер. Кілька років тому Київ оголосив, що хоче стати демократією західного типу з повністю вільною ринковою економікою й свободою пересування по Європейському континенті. Це країна з яскравим політичним життям й сильним громадянським суспільством. Україна – восьма найбільша країна Європи за населенням і найбільша країна континенту з точки зору площі. Франція й Іспанія йдуть в писку після неї.

З 15 колишніх радянських республік Україна одна з небагатьох, у якої вже було шість демократично обраних президентів за 28 років. Один з них – підтримуваний Росією Віктор Янукович – був повалений під час революції на Майдані в 2014 році за корупцію й відмову від зближення з Західною Європою. Варто пам’ятати, що з 2000 року у Росії було лише два президенти: Володимир Путін й Дмитро Медведєв. При цьому Путін прямує до 20-річчя свого правління. У сусідньої Білорусі взагалі був лише один президент – Олександр Лукашенко, який керує країною з 1994 року.

Читайте такожNew York Times: Україна шукає нові способи зближення з адміністрацією Трампа

Відколи Україна проголосила незалежність від СРСР в 1991 році, Росія відчула втрату. Тож Кремль намагався не дозволити своїм сусідам переходити на західний спосіб вести політику й економіку, а також жити.

В 2004 році українські прозахідні протести, відомі як «Помаранчева революція», спонукала Росію почати цілеспрямовану політичну кампанію, метою якої було сповільнити перехід України на західний тип демократії. І коли навіть перемога лояльного до Кремля президента Януковича в 2010 році не допомогла поставити Київ в російську залежність, Росія мобілізувала свою армію, влаштувала вторгнення й анексувала Крим в 2014 році.

Видання пише, що події останніх років навчили Україну, що вона, за великим рахунком, сама по собі. Однак, їй все одно потрібна допомога від західних країн, зблизитися з якими вона прагне. Минулі обіцянки, такі як Будапештський меморандум, підписаний 5 грудня 1994 року, давали Україні гарантії безпеки від США, Росії й Великої Британії в обмін на відмову від успадкованого радянського ядерного арсеналу. Ця угода обіцяла повагу до «незалежності й суверенітету, а також кордонів України». Сьогодні один з гарантів цієї безпеки – Росія – влаштувала вторгнення на українську територію. Інший гарант, попри підтримку обох партій в Конгресі, затримав передачу важливої допомоги Україні за розпорядженням президента Трампа, який намагався добитися допомоги країни у повторному обранні на посаду.

Читайте такожAtlantic Council: Миру між Україною й Росією заважають вісім причин

«Україна – молода демократія. Це красива, добре освічена й талановита європейська країна, у якої вистачає й власних політичний й економічних проблем. Однак, вона стала пішаком у політичних іграх США й імперських амбіціях Росії», - пише видання.

«Для Росії дуже зручно використовувати Україну як поле битви», - сказав шведський економіст і старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд.

Попри неочевидність з першого погляду, сигнали про російську причетність до скандалу Трампа щодо тиску на Україну повсюдні. Знання президента США і його особистого адвоката Руді Джуліані про українську державу походять або з Росії, або від людей, тісно з пов’язаних з Москвою. Бізнесмен Лев Парнас, який був близьким партнером Джуліані й його агентом в Україні, отримав мільйон доларів від російського банку. І ці гроші частково були перераховані адвокату Трампа. Гроші походять від олігарха Дмитра Фірташа, який славиться зв’язками з Кремлем й зараз бореться з екстрадицією в США, де його розшукують за хабарництво. Під час своєї нещодавньої поїздки в Київ Джуліані зустрічався з депутатом Андрієм Деркачем. Він закінчив академію КДБ й був членом проросійської політичної партії поваленого президента Віктора Януковича. Здається, більшість інформаційних джерел Джуліані й його контакти мають сумнівний характер або зв’язок з Росією.

Читайте такожForbes: Джуліані поширює небилицю про те, як його переслідували в Україні

Стоячи біля Меморіалу берлінської стіни в Німеччині, якщо подивитися на схід, можна побачити те, що колись було комуністичною НДР під контролем СРСР. На заході ж від тієї точки лежить та частина Берліну, яку контролювали західні союзники: США, Велика Британія й Франція. 4-метрова стіна відділяла два дуже далекі світи: західний від комуністичного режиму радянського блоку з пропагандою, соціалістичною економікою, переселенням цілих етнічних груп, з агентами спецслужб, які шпигували за суспільством, а також з поганим рівнем життя для мільйонів людей.

«Протистояння Росії проти Заходу еволюціонувало, а не зникло. Агенти КДБ перефарбувалися, але по-суті лишилися вірними меті підірвати демократичні системи на різних фронтах. Саме тому дуже важливо не ігнорувати позицію України в цій новій грі в дусі «розділяй і завойовуй» у часи після Холодної війни, а також її зусилля в процесі стати стабільною європейською країною, яку надихає Захід. Україна повинна бути унікальним і цінним союзником для США і Західної Європи. Але дії Трампа й можливості Кремля використовувати ситуацію стоять на заваді», - йдеться в статті.