У прискореному порядку і в реальному часі перебудовується система безпеки в Європі. Процес прискорили війна Росії проти України та повернення президента США Дональда Трампа в Білий дім, що поставили під сумнів основні принципи, на яких трималася колективна безпека Європи. Як пише Foreign Policy, Європа одночасно опинилася під загрозою з боку Росії і втратила Сполучені Штати, як свого головного гаранта безпеки.
Тим часом, пишуть автори, Росія активно переозброюється і відновлює боєздатність своїх військ, продовжуючи війну проти України.
"Кремль уже розглядає себе як такого, що воює з Європою, хоча це проявляється в основному через так звані гібридні атаки по всьому континенту. Росія перейшла на військову економіку, на яку сьогодні витрачає близько 40 відсотків бюджету. Мета - створити армію чисельністю 2,38 мільйона осіб, з яких 1,5 мільйона мають бути діючими військовослужбовцями. Москва випускає 1500 танків на рік, виробляє боєприпасів за три місяці більше, ніж НАТО - за рік, і стверджує, що успішно випробувала крилату ракету з ядерним двигуном", - пише видання.
Вони ставлять запитання, що ж може зробити Європа в ситуації, коли Росія, ймовірно, готується до нападу, а США більше "не прикривають спину". І відповідають на нього:
"Європі необхідно включити Україну у власну систему безпеки. Загартована в боях, досвідчена і глибоко вмотивована протистояти російській агресії, Україна не повинна розглядатися лише як одержувач військової допомоги. У неї є потенціал стати одним із найважливіших постачальників безпеки - можливо, найважливішим - для решти Європи, особливо в умовах, коли США відходять від континенту".
На практиці, вважають автори, Україна вже є важливим гарантом безпеки Європи і захищає весь європейський континент. Вони пояснюють, що Україна послаблює Росію, зв'язує її сили та слугує передовим рубежем оборони для союзників по НАТО. А такий опір України трансформує саме уявлення Європи про колективну оборону.
"Сьогодні головне питання - як формалізувати і закріпити цю роль України в ширшій європейській архітектурі безпеки", - йдеться в статті.
Зазначається, що українська армія - друга за чисельністю армія в Європі після Росії. Це близько 900 тисяч військовослужбовців, які "виконують основне завдання НАТО - оборону від російської агресії - з 2014 року". При цьому українські війська краще за всіх розуміють характер сучасної російської війни і нову реальність - війну дронів.
"Досвід України у протидії безпілотникам уже допомагає країнам НАТО на передньому краї. А українські військові вміють користуватися зброєю НАТО краще, ніж самі натовці. Працюючи з різнорідним набором західних систем, вони точно знають, що ефективно на фронті. Їм доводилося шукати практичні рішення й обхідні шляхи, коли натовська зброя виявлялася менш результативною, ніж очікувалося. Україна стрімко розвиває власну оборонну промисловість, спеціально орієнтовану на протистояння Росії", - пишуть автори.
Також у матеріалі йдеться про те, що особлива роль України в забезпеченні безпеки Європи може бути забезпечена пактом безпеки між Україною та країнами Балтії, оскільки вразливість Естонії, Латвії та Литви очевидна на поточний момент.
"Ці країни - найбільш відкрита ділянка східного флангу НАТО, яка постійно зазнає гібридних атак з боку Росії", - додали автори статті.
Вони припустили, що Україна могла б зобов'язатися направити свої війська для спільної оборони Балтійських країн разом із НАТО. Такий пакт, передбачається, міг би передбачати постачання озброєнь, боєприпасів, логістичну підтримку та обмін розвідданими. А окрема угода з Польщею забезпечила б транзит українських військ і техніки до країн Балтії.
"Після завершення або стабілізації поточної війни українські підрозділи могли б розміститися в Естонії, Латвії та Литві поруч із військами НАТО. Українські військові, які мають бойовий досвід, могли б навчати і готувати балтійські сили. Для розміщення українських військ і складування зброї могла б використовуватися і шведська острівна база Готланд", - йдеться в матеріалі.
А Україна в рамках пакту могла б зберегти за собою право завдавати ударів по Росії безпосередньо, якщо та нападе на одну з балтійських країн. Це, безумовно, викличе суперечки, але "не відрізнятиметься від принципу колективної оборони, закріпленого в статті 5 НАТО".
Скорочення американської присутності в Європі
Нагадаємо, що зі ЗМІ стало відомо, що США скорочують кількість своїх військових у кількох країнах Східної Європи. Вони відвезуть військових з Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини.
У Румунії вже прокоментували, що місце американських солдатів займуть військовослужбовці країн НАТО. Крім того, країна посилюватиме власне ППО, зокрема будуватиме завод з виробництва дронів разом з Україною.
