Триденного перемир’я, оголошеного російським правителем Володимиром Путіним з нагоди Дня перемоги недостатньо. Україні потрібен справедливий і тривалий мир.
Про це заявила прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні в інтерв'ю Corriere della Sera. За її словами, Італія підтримує зусилля президента США Дональда Трампа і рада, що український президент Володимир Зеленський заявив про готовність до беззастережного перемир'я, продемонструвавши, що Україна також прагне миру.
"Тепер Росія повинна продемонструвати те саме. Адже триденне перемир'я, оголошене Путіним до річниці перемоги у Другій світовій війні, є чимось іншим і явно недостатнім. А мир повинен бути справедливим і тривалим", – заявила вона.
Вона нагадала, що Італія висунула свою пропозицію: необхідне рішення, натхненне статтею 5 Вашингтонського договору, навіть поза межами Договору НАТО.
Перемир’я Путіна до Дня перемоги
28 квітня 2025 року президент Росії Володимир Путін несподівано оголосив про одностороннє триденне перемир’я в Україні, що має тривати з 8 по 10 травня. Цей період збігається з російським святкуванням Дня Перемоги — символічної дати, яку Кремль активно використовує для пропаганди, представляючи себе спадкоємцем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Формально перемир’я проголошено для "шанування пам’яті загиблих у війні", однак історичний контекст та політична ситуація вказують на зовсім інші мотиви. Протягом усієї повномасштабної агресії Росія жодного разу не дотримувалася припинення вогню. Навіть оголошене раніше "пасхальне" перемир’я було зірване самою ж Москвою обстрілами цивільних об’єктів.
Нинішнє оголошення розглядається як політичний маневр, спрямований на вплив на американську адміністрацію Дональда Трампа. У контексті переговорів про "мирне врегулювання" Москва намагається використати це перемир’я як інструмент психологічного тиску на Вашингтон, демонструючи готовність до миру, але лише на власних умовах.
Історично РФ використовує дати на кшталт 9 травня для просування ідеї про особливу моральну легітимність своїх дій, зокрема — воєнних. Проте за межами РФ ці дати дедалі частіше сприймаються як інструмент для внутрішнього мобілізаційного культу, а не як реальний привід для припинення бойових дій.
