Сьогодні рівно місяць, як "колективний Янукович" зробив Юлії Володимирівні нібо в клітинку, а друзів у смужку.
Протягом цього часу я багато міркував, що для самої Тимошенко це був ніби момент істини: вона (і ми разом з нею) дізналася, скільки людей її реально підтримує - як усередині України, так і в світі. Скільки людей готові жертвувати заради неї: свободою і кров`ю - в Україну, загрозою зіпсувати відносини з офіційним Києвом - серед світової політичної еліти.
Цих людей виявилося більше, ніж могло здатися на перший погляд, але явно недостатньо, щоб «колективний Янукович» сильно злякався і відпустив Юлю Володимирівну з миром - до закінчення суду.
Водночас з`ясувалося, що більшість прихильників і «штабних» Тимошенко - соціальні імпотенти, не здатні на ефективні й продумані дії в критичній, а тим більше в екстремальній ситуації. Майже всі їхні дії мали спорадичний, необдуманий і «симетричний» характер. З`ясувалося також, що багатьом з цих людей «дівчина з косою» потрібна не на волі, а у в`язниці - так простіше заробляти непогані гроші, виборюючи її свободу.
Але сьогодні варто сказати про те, що ця посадка означає не для Юлії Володимирівни, а для Віктора Федоровича Януковича, а також для політичного режиму його імені.
Зрозуміло, що політичне переслідування Тимошенко, - це перш за все емоції, а не раціональний вибір.
Якби «політбюро» і найближчі радники Януковича думали мізками, а не іншими органами, Тимошенко залишили б у спокої і не підвищували б її рейтинг і символічний статус.
Переслідувана у явно політичній справі, вона знову знайшла ореол мучениці і створила перспективи для свого повернення - в недалекому майбутньому. І якби до цього ореолу додалися ще оновлений імідж і стратегічність риторики і думки, вона б точно знайшла другу політичну молодість - після вироку суду.
Але, судячи з усього, мучителі Тимошенко не здатні думати не тільки мізками, а й іншими органами - інакше вони не «закривали» б її в СІЗО.
Так, для частини електорату режим Януковича сприймався як абсолютне зло, діалог з яким неможливий і не потрібен. Але в ситуації, в якій Янукович, Азаров, Ахметов та інші опинилися перед дилемою: бути чи не бути? боротися з тиском Кремля-Газпрому чи здати «трубу» і вступити до Митного союзу? - режим набуває іміджу тимчасового гаранта суверенітету і незалежності України.
«Колективний Янукович», загнаний у кут Кремлем-Газпромом, починає діяти в зовсім новій і несподіваній парадигмі. До речі, в середині XVII століття один польський шляхтич - православний на ім`я Богдан Хмельницький - почав революцію і релігійну війну, яка знищила велику Польську державу, теж не з високодумних побажань, а з почуття особистої ураженості, образи і помсти, опинившись загнаним у глухий кут польськими відморозками та беззаконням.
У цій ситуації кримінально-політичне переслідування та арешт Тимошенко небезпечний для індивідуального і колективного Януковича з двох причин.
По-перше, це створює ефективний привід для країн ЄС «послати в ігнор» всі прагнення України на асоційоване членство і зону вільної торгівлі з ЄС.
І, по-друге, найстрашніше - з розряду «Не дай Боже!»
Отже, «закривши» Тимошенко в СІЗО, режим Януковича став заручником ситуації.
Не дай Боже, але раптом з в`язнем Лук`янівського СІЗО трапиться щось страшне. І зроблять це страшне не сатрапи режиму, а співробітники спеціалізованих служб іншої держави, добре знайомі з теоріями «керованого хаосу». Зроблять тонко, вишукано, професійно. Тому всі-всі-всі вважатимуть, що це саме сатрапи її отруїли / залікували / не надали вчасно медичну допомогу. В результаті у вбивстві в`язня буде звинувачений режим Януковича і особисто Віктор Федорович.
Справа стане світовою сенсацією.
І тут раптом виявиться, якою вона була чудовою, скільки у неї було друзів в усьому світі (де вони були в той момент, коли її «закрили» - на підставі того, що вона не називала суддю Родіона Кірєєва «Вашою честю»?), і які негідники її вбивці.
Режим Януковича буде делегітимізований протягом кількох днів.
У країні почнуться масові антиурядові виступи, підтримані в тому числі і з-за кордону. І почнеться той самий чи то керований, чи то некерований Хаос. Не виключений новий Майдан, але в якихось несподіваних формах. Влада буде захоплена яким-небудь Центральним Проводом, який ніхто в світі, зрозуміло, не визнає.
Складно сказати - чи збережеться в Україні центральна влада? Чи втримає Україна свій суверенітет? А ось про те, що в такій ситуації зберегти контроль держави над «трубою» і карпатськими газосховищами буде практично нереально, можна говорити з високою часткою ймовірності.
Про перспективу інтеграції в ЄС, про зону вільної торгівлі можна буде забути раз і назавжди. Неодмінно знайдуться добрі сусіди, які заявлять територіальні претензії на Крим, Севастополь, Донбас, Буковину, Одеську область, Закарпаття та ін., та ін. Натомість яка-небудь Тимчасова Адміністрація, самопроголошена чи то в Харкові, чи то в Сєвєродонецьку - під керівництвом екс-міністра освіти - неодмінно заявить про вступ України (в кордонах середини XVII століття) до Митного союзу і «Русского мира».
Фантазувати в цьому напрямку можна нескінченно - яскраво, барвисто, кровожерливо.
Очевидно лише, що «колективний Янукович» упевнений, що Тимошенко - його заручниця.
Але насправді все набагато гірше: це «колективний Янукович» - заручник. І не Тимошенко та її соратників хирлявих, а заручник ситуації, заручник власних емоцій, дурості, непрофесіоналізму, некомпетентності. Ну й заручник стану здоров`я однієї зовні тендітної жінки.
Утім, все ще значно гірше: це Україна - заручниця. І не тільки «колективного Януковича», а й цілком індивідуальної Тимошенко, точніше, її здоров`я.
Я хочу, щоб Юлія Володимирівна Тимошенко жила довго, щасливо і, як мінімум, 100 років.
Андрій Окара, Москва
