
Бджоли та колібрі, перелітаючи з квітки на квітку, збираючи нектар і запилюючи рослини, можуть споживати невелику кількість алкоголю. Про це йдеться в результатах дослідження, опублікованого в журналі Royal Society Open Science, яке провели біологи з Каліфорнійського університету в Берклі. Алкоголь у нектарі в досить незначних кількостях утворюється після ферментації цукрів, яку запускають дріжджі.
Як пише Scitech Daily, нектар становить значну частину раціону багатьох запилювачів. Колібрі, наприклад, з'їдають від 50 до 150 відсотків своєї ваги щодня. Один із видів колібрі (Calypte anna) може споживати близько 0,2 грама етанолу на кілограм ваги тіла на день – приблизно стільки ж, скільки людина випиває за один коктейль.
Вчені вважають, що це не завдає птахам негативних наслідків. Але алкоголь може чинити на них поки що непомітний вплив. Відомо, що інші сполуки, що містяться в нектарі, включаючи кофеїн і нікотин, також впливають на поведінку запилювачів.
"Колібрі схожі на маленькі печі. Вони дуже швидко спалюють все, тому не варто очікувати, що щось накопичиться у них в крові", – сказав аспірант Олексій Маро, який аналізував нектар. Але він додав, що невідомо, які сигнальні або привабливі властивості має алкоголь. "Крім п'янкого ефекту, етанол може чинити й інші дії, як і у людей", – додав він.
Експерименти з алкоголем
Досліджуючи поведінку птахів, вчені помістили цукрову воду з алкоголем у годівницю. З'ясувалося, що колібрі охоче пили розчин, коли концентрація алкоголю не перевищувала 1% за об'ємом. Однак кількість відвідувань годівниці скоротилася приблизно вдвічі, коли концентрація досягла 2%.
"Якимось чином вони дозують споживання, тому, можливо, концентрація від 0 до 1% – це більш ймовірна концентрація, яку вони можуть виявити в дикій природі, ніж будь-що вище", – сказав він.
В іншому експерименті було виявлено, що пір'я декількох птахів містить етилглюкуронід, який є метаболічним побічним продуктом етанолу. Це відкриття припускає, що птахи не тільки споживають алкоголь, але й переробляють його аналогічно до ссавців. Дослідники кажуть, що результати доповнюють зростаючі докази того, що багато тварин, включаючи предків людини, могли розвинути стійкість до алкоголю, а в деяких випадках навіть перевагу до нього.
Інші тварини
Дослідницька група порівняла передбачуване споживання алкоголю птахами з іншими тваринами, що харчуються нектаром. Серед них були європейські медоносні бджоли та довгохвості деревні землерийки. А також плодоїдні шимпанзе і навіть люди, які споживають одну стандартну порцію алкоголю на день (0,14 грама/кг/день).
У деревної землерийки було найвище розрахункове споживання – 1,4 г/кг/день, а у європейської медоносної бджоли – найнижче – 0,05 г/кг/день. Птахи, що харчуються нектаром, споживали схожі кількості, які варіювалися від 0,19 до 0,27 г/кг/день, коли харчувалися квітами, що ростуть у їхньому природному середовищі існування.
Вчені кажуть, що продовжать досліджувати, як алкоголь впливає на птахів, тварин і комах, які споживають його практично щодня протягом усього життя. Вони припускають, що можуть існувати різні фізіологічні адаптації до вживання етанолу з їжею. І що реакції, які спостерігаються у людей, можуть бути нетиповими для всіх приматів або для всіх тварин загалом. Не виключено, що існують шляхи детоксикації, які поки що не відомі людям, або ж етанол має якусь поживну цінність для інших видів.
Як дикі птахи колонізують міста
Нагадаємо, що звичка людей підгодовувати птахів впливає на популяцію: змінюється поведінка птахів, їхня анатомія, найчастіше зростає чисельність певного виду. Цікаво, що зміни відбуваються неприродно швидко, за кілька десятків років.
На прикладі тих самих колібрі можна простежити, що встановлення годівниць призводить до посилення конкуренції, оскільки птахи прагнуть зайняти найкраще місце. Їхні тіла також адаптуються до нових умов.