Підпишіться на нас в Google
Двоє бобрів, випущених на волю у 2025 році, побудували греблю довжиною 35 метрів всього за один рік. Вони створили ставок, який врятував тварин від посухи, перетворивши затінений ліс на водно-болотну зону та сприявши відновленню біорізноманіття в цьому районі.
Їхня гребля довжиною 35 метрів уповільнила течію струмка й утворила ставок, у якому камери спостереження зафіксували видру, що ловила рибу, та амбарну сову на полюванні. Однак історія продовжилася й після першої річниці, пише Newsweek.
У оновленому звіті від серпня 2026 року National Trust повідомив, що мережа гребель, побудована цими двома бобрами, продовжувала утримувати воду в посушливі періоди. Це обнадійлива картина того, як відновлені водно-болотні зони можуть допомогти фауні справлятися з посухою.
Ці два бобри були частиною більшої групи з чотирьох європейських бобрів, випущених двома парами 5 березня 2025 року. Переселені зі Шотландії, вони прибули на озеро Літл-Сі – прісноводне озеро площею близько 33 гектарів – на підставі першого дозволу в Англії, виданого спеціально для випуску бобрів у дику природу.
Вони перетворили ліс на водно-болотну зону
У Стадленді вода накопичувалася за греблею, тоді як повалені дерева створили прогалини, крізь які сонячне світло почало проникати в ліс, який раніше був сильно затінений. Разом ці зміни створили нові можливості для рослин і тварин, характерних для водно-болотних угідь.
"Вплив на екосистему за такий короткий час вражаючий", – заявила Джен Крісфорд, відповідальна за проєкт водно-болотних угідь у National Trust. Волонтери також зафіксували чирків і очеретянок навколо середовища, що розвивається, доповнивши список живих істот, які потрапили в об’єктив камер спостереження.
Що стосується розмноження, тут знадобилося більше терпіння. Хоча камери зафіксували спарювання пари бобрів, до моменту оновлення в серпні жодних дитинчат помічено не було. Зате окрема сім’я, яка вже оселилася на озері Літл-Сі, народила двох дитинчат того ж року.
National Trust повідомив про ознаки того, що гребля допомагає захищати прилеглу дорогу під час сильних дощів. Для місцевих жителів це може мати практичну користь, окрім поліпшення середовища проживання для дикої фауни.
Раніше УНІАН повідомляв, що в Антарктиці першому тюленятку сезону дали ім’я.
