
Дитячий досвід значною мірою визначає те, як людина справляється зі стресом у дорослому житті. Як пише у статті для YourTango експертка із соціальних відносин Зайда Слаббекорн, навіть добрі наміри батьків можуть сформувати у дитини психологічні патерни, які згодом підвищують ризик емоційного виснаження, проблем із психічним здоров’ям та труднощів у професійному житті.
"У суспільстві, яке одержиме ідеєю працювати до зриву та перетворювати все на підробіток, батьки повинні докладати додаткових зусиль, щоб навчити своїх дітей справлятися зі стресом, аби вони не відчували значних негативних наслідків вигорання", - пише авторка.
Слаббекорн наводить кілька прикладів того, як "благі наміри" батьків роблять дітей емоційно нестійкими та незрілими:
Важка праця - єдиний шлях до успіху. Експертка пояснює, що прагнення прищепити дітям працелюбність може обернутися переконанням, ніби людина цінна лише тоді, коли працює на межі можливостей. У результаті вже в дорослому віці такі діти часто висувають до себе нереалістичні вимоги, нехтують відпочинком і власними потребами заради кар'єри.
Безумовна відданість роботодавцю. У публікації йдеться, що модель абсолютної лояльності до роботодавця вже не відповідає сучасному ринку праці. Якщо дітей вчать терпіти токсичне середовище, низьку оплату чи порушення балансу між роботою та особистим життям лише заради відданості компанії, це може призвести до професійного вигорання.
Емоції – це слабкість. Авторка наголошує, що пригнічення емоцій не робить людину сильнішою. Навпаки, нездатність визнавати власні переживання та потребу у відпочинку поступово накопичує психологічне виснаження.
Заборона просити допомогу. Як пише видання, справжня самостійність не виключає звернення по підтримку. Дослідження, на яке посилається авторка, показує, що працівники, які не бояться просити поради чи допомоги, рідше стикаються з виснаженням через надмірний тиск.
Повагу потрібно заслужити. Ще одна помилкова установка – переконання, що любов, повага й визнання залежать лише від користі, яку людина приносить іншим. Через це дорослі нерідко жертвують власними інтересами заради схвалення керівників, партнерів або оточення.
Кожне хобі має приносити гроші. У статті зазначається, що діти, яких змалку заохочували займатися лише "корисними" захопленнями, у дорослому віці часто не вміють відпочивати без почуття провини. Авторка наголошує: не кожне захоплення повинно перетворюватися на джерело доходу.
Постійна зайнятість - ознака успіху. Експерт розповідає, що життя без вільного часу формує звичку завжди бути зайнятим, навіть ціною власного здоров'я. Саме тому людям важливо свідомо знаходити час для відпочинку, навіть якщо це здається незвичним.
Позитивне мислення. На думку авторки, надмірний акцент на позитиві може змушувати ігнорувати реальні проблеми. У матеріалі підкреслюється, що подолання стресу починається не з уникання труднощів, а з готовності чесно подивитися їм в очі.
Успіх вимагає постійних жертв. Переконання про необхідність жертвувати особистим життям заради кар'єри часто використовують недобросовісні роботодавці. Батькам рекомендують змалку демонструвати дітям приклад балансу між працею, відпочинком і турботою про себе.
Турбота про себе – це слабкість. На завершення авторка наголошує, що особливо чоловіків нерідко виховують у переконанні, ніби піклуватися про психічне здоров'я соромно. Водночас, підсумовує вона, "найсильнішими зазвичай є ті люди, які визнають важливість емоційного та фізичного благополуччя".
Інші поради з виховання дітей
Як писав УНІАН, психологи радять використовувати фразу "прямо зараз", щоб допомогти дитині усвідомити тимчасовість її емоцій і швидше заспокоїтися. Визнання почуттів словами на кшталт "я знаю, що тобі зараз дуже сумно" показує дитині, що дорослий бачить і приймає її переживання.
Також ми розповідали, що близькість із дитиною сама по собі не гарантує її відкритості – потрібна довіра до того, як батьки відреагують. Психологи радять починати з контролю власних емоцій, ділитися особистими переживаннями та ставити запитання про почуття, а не лише про результати.