Підпишіться на нас в Google
Людина, яка бреше, не обов’язково вигадує складну історію або суперечить сама собі. Іноді ознаки можливого обману можна помітити у звичайних фразах, які співрозмовник використовує під час розмови. Про це у матеріалі для YourTango пише колишній спеціальний агент ФБР, фахівець з поведінкового аналізу Джек Шафер, який багато років проводив допити підозрюваних.
Автор зазначає, що окремі слова можуть бути своєрідними мовними сигналами ухиляння від прямої відповіді. Водночас сама по собі одна фраза не доводить, що людина бреше: важливе значення мають контекст і загальна поведінка співрозмовника.
"Ось приблизно і все". За словами Шафера, ця фраза може свідчити про те, що людина не розповідає всієї історії. Ключовим тут є слово "приблизно", яке залишає простір для додаткових деталей.
"Якби співрозмовник розповів усю історію, його відповідь була б: "Ось і все", - наголошує Шафер.
"Ти не можеш цього довести". Наступний сигнал пов’язаний із самим поняттям доказів. Як розповідає автор, людина, яка відповідає таким чином, фактично переводить розмову з питання про те, чи відбувалася певна подія, на питання про наявність доказів. Така відповідь може свідчити про усвідомлення того, що докази потенційно існують, але співрозмовник не знає, чи вдалося їх знайти.
"Навіщо б я це робив?" Ще одним можливим маркером називають відповідь запитанням на запитання. За версією Шафера, така реакція дає співрозмовнику додатковий час, щоб сформулювати переконливу відповідь, особливо якщо звинувачення стало несподіваним. Автор зазначає, що пряме заперечення на кшталт "Я цього не робив" є простішою відповіддю.
"Ти мене звинувачуєш?" Схожий прийом, йдеться у публікації, полягає у спробі змінити ролі учасників розмови. Таким чином увага може переміститися із самого звинувачення на поведінку того, хто його висунув. Шафер вважає, що це дозволяє виграти час, змусити співрозмовника виправдовувати свої слова або підготувати подальшу версію подій.
"Я не пам’ятаю, щоб робив цього". Автор звертає увагу на слово "цього", яке, за його логікою, може вказувати на конкретну подію або набір дій, про які людина нібито не пам’ятає.
"Люди, які говорять правду, зазвичай відповідають: "Я не знаю", - каже експерт.
Автор вважає, що чесний співрозмовник зазвичай намагається відновити спогади про подію, тоді як той, хто приховує інформацію, може наполягати саме на відсутності пам’яті.
Інші публікації на тему психології
Як писав УНІАН, здорова самооцінка означає приймати себе таким, яким ви є, без потреби доводити свою цінність іншим. Люди з високою самооцінкою менше залежать від схвалення оточення, впевнено встановлюють межі та не відчувають потреби надмірно пояснювати свої дії чи почуття.
Також ми розповідали, що деякі фрази, які здаються турботою, насправді можуть бути способом контролю й підтримання залежності дитини від батьків. Психологи наголошують: постійне використання таких фраз заважає дитині розвивати впевненість у власних рішеннях і здорові стосунки в дорослому житті.
