У січні 2026 року Росія суттєво посилила обстріли енергетичної інфраструктури Києва. У ніч на 9 січня ворог атакував найбільші столичні теплоелектроцентралі - ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, - залишивши без тепла половину Києва. Особливо важкою ситуація виявилася на Лівому березі міста.
У ніч на 13 січня Росія повторно атакувала енергетику столиці, чим повторно занурила киян у темряву та холод. Як зазначали енергетики, після останньої атаки стан справ погіршився і для Правобережжя Києва.
Як повідомляють кияни у соцмережах, у деяких будинках тепла та світла немає вже п’ятий день поспіль.
Через неможливість швидко відновити опалення у частині будинків ще 9 січня почали зливати воду з систем опалення. Але це зробили не всі, і мережею почали ширитися моторошні фотографії порваних труб у будинках.
Енергетичний експерт Українського інституту майбутнього Станіслав Ігнатьєв розповів УНІАН про те, наскільки масово по Києву рве труби, хто має фінансувати ці ремонти, скільки витримають старі будинки без опалення, коли в оселях киян нарешті потеплішає, та скільки ще здатна витримати українська енергосистема.
З’явилася інформація, що у багатьох будинках в Києві порвало труби, оскільки з їхніх систем не було злито воду. Чи маєте ви інформацію, наскільки масове це явище? Скільки триватиме у такому разі ремонт?
Відбулося це тому, що є будинки 5-9 поверхів, де теплопостачальна компанія, теплокомуненерго, постачає теплоносій і забезпечує власною насосною групою тиск. У цих будинках в першу чергу зливалася вода.
А є будинки вище 9 поверхів, включно з сучасними ЖК, де відповідальність теплокомуненерго закінчується на межі балансової належності. Тобто, там за мережі, за насосну групу відповідає або ОСББ, або керуюча компанія. І саме вони приймають рішення зливати чи не зливати воду. За різними оцінками, від 300 до 650 таких будинків є.
І від цього можемо сміливо сказати, що, в середньому, серед 500 будинків по Києву є такі, що не злили воду. Вони поки що є відносно "розмороженими". Але усе залежить від того, які будуть середні температури. Якщо температура (в квартирі, - УНІАН) опускатиметься нижче нуля, то, відповідно, будемо мати заморожування.
Наразі фотографії, які розповсюджуються, зроблені не у квартирах, а у місцях загального користування – це сходи, підвали, горища. Такого суттєвого охолодження квартир наразі немає по Києву.
Є проблеми, які пов'язані з подачею теплоносія. Можна говорити, що, в середньому, у 1000-1200 будинків немає стабільного теплопостачання. Це пов'язано з тим, що продовжуються аварійні ремонти на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, які подають теплоносій у багатоквартирну забудову.
Там де трапились пориви труб, це можуть полагодити місцеві зварювальники, сантехніки. Поки що критичних ситуацій немає. Але за цей тиждень Київ максимально наблизився до комунальної та енергетичної катастрофи – такого не було за весь період незалежності України.
Про які терміни відновлення теплопостачання ми можемо говорити зараз?
В принципі, за цей тиждень максимально дадуть теплоносій де тільки можна. Головне, щоб будинки готові були його прийняти.
А якщо трубі кінець, то відновлення може зайняти до місяця. І знову таки питання - а хто ці труби буде закуповувати? Мешканці власним коштом? Або керуюча компанія? Або ОСББ?
Я сумніваюся, що ОСББ буде брати на себе таку відповідальність. Всі будуть, як завжди, кидати один на одного криві погляди і звинувачувати: одні - міську владу, інші - центральну владу, а влада буде звинувачувати власників житла.
Але уся ця ситуація показує, що ми виявилися не готові до таких суттєвих військових ризиків.
А хто взагалі має фінансувати ці ремонти?
На міську інфраструктуру фінансування буде з резервного фонду – міського або державного бюджету.
Інша проблема, що у будинках, коли закінчується межа балансової належності, якщо постраждала інфраструктура знаходиться за будинковим лічильником, власники житла будуть самі змушені проводити ці ремонтні роботи.
І ніяких компенсацій не буде?
Можливо, буде терміново прийнята якась міська бюджетна програма – хоча б по частковій компенсації. Або, наприклад, передбачать надання витратних матеріалів з боку міської адміністрації, а роботи вже будуть виконувати власники житла. Це було б логічно в такій ситуації, оскільки кошти у столиці є.
У Харкові так відбувається, наприклад, по заміні вікон. Тобто міська рада фінансує тобі вікна, а ти вже винаймаєш бригади, які тобі їх встановлюють.
Де закінчується межа відповідальності міських комунальних служб за відновлення води та тепла?
Грубо кажучи, на вході у будинок. Все інше - це відповідальність співвласників житла або керуючої компанії.
Як українська підземна інфраструктура реагує на сильні морози? Чи будуть лопатися труби і там?
Підземні комунікації переважно вкладаються глибше так званої лінії промерзання грунту – для Києва це 1,2 метра. Нижче - додатні температури.
У нас відбувається пориви - наприклад, на Кловському узвозі вже другу добу є порив тепломережі. Але з температурою це ніяк не пов'язано. Це відбувається за рахунок того, що після обстрілів, після суттєвого пошкодження теплокомунікацій і подачі теплоносія від котелень, від ТЕЦ-5,6 і Даринської ТЕЦ є розбалансування мережі всередині теплових районів і кварталів.
Як довго стара радянська інфраструктура зможе витримувати морози без опалення? Що чекає на хрущівки, сталінки, адже вони і так вже відстояли в два або три рази більше, ніж закладалося в експлуатаційні норми?
Хрущівка - така п'ятиповерхівка: або панельна, або цегляна - вона за добу перетвориться на холодильник. Тобто там вже будуть від'ємні температури.
Якщо говорити про панельну 9-поверхову забудову, це десь півтори-дві доби.
Будинки сталінського типу мають товстіші стіни, вони будуть до 2-3 діб тримати температурний режим.
Ну, а сучасні будинки вже мають високий клас термогерметизації, вони утеплені проєктом і тому при середньодобових мінус 10 градусів за Цельсієм вони можуть до 4-5 діб бути без опалення. У мене, наприклад, сучасний будинок, то не було майже 20 годин опалення і електрики – відповідно, температура опустилась лише до 16 градусів за майже добу.
Що відбувається з каналізаційною системою багатоповерхівок під час сильних морозів і відключень електроенергії? Чи є ризик повного паралічу санвузлів в таких умовах?
Там, де є самоточна каналізація (система водовідведення, у якій стічні води рухаються по трубах під дією сили тяжіння, без використання насосів, - УНІАН) - головне забезпечити резервне електропостачання на міські каналізаційні насосні станції. В принципі, у Києві великих проблем немає, там закуплені генератори комунальними підприємствами.
Але якщо ми будемо говорити про житлові багатоквартирні будинки, - якщо закриють, грубо кажучи, крани, то там за тривалої відсутності електропостачання є загрози підтоплення підземних паркінгів і підвальних приміщень. Але квартири, звичайно, не затопить.
Умовно кажучи, першому поверху краще переселитися?
Такої високої загрози немає, оскільки будь-які технічні приміщення конструктивно мають вікна, двері, і це буде природним витоком.
Але критичної ситуації по каналізаціям не буде. Все працює в штатному режимі, вони мають резервне живлення. У нас більша проблема буває влітку, коли великі об'єми, і не справляються мережі.
Скільки часу місто здатне функціонувати без стабільної роботи каналізації без ризиків епідемій?
Зараз морози. Всі ці кишкові палички не будуть так розповсюджуватися. У нас в Києві дуже рідко бувають аварійні скиди з очисних споруд, але в зимовий період це не призведе до поширення захворювань.
Скільки атак ще здатна витримати енергетична та теплова інфраструктура у Києві?
Ми наразі на межі критичності, на межі стійкості. Метеорологи прогнозують ще два тижні суттєвих морозів, але, в принципі, якщо не буде суттєвих обстрілів і будуть тривати відновлення тими темпами, які є, то кінця тижня ми стабілізуємося по теплопостачанню. Морози не дозволять нам зайти в лагідні графіки відключень світла, але поступово їхня жорсткість буде зменшувати. Але за умови, якщо не буде подальших обстрілів.
Чи вистачає в Україні обладнання для ремонтів енергооб'єктів?
Найважче - це трансформатори. Ми маємо певний запас на території України і за її межами. Але разом з тим ще кілька суттєвих ударів по трансформаторному обладнанню може призвести до дефіциту ремонтного запасу.
Станіслав Ігнатьєв — український науковець та експерт у галузі енергоефективності.
Він є доктором технічних наук, професором та головою Ради Української асоціації відновлюваної енергетики.
Широкому загалу відомий як експерт аналітичного центру «Український інститут майбутнього», де спеціалізується на питаннях енергетичної безпеки та стратегіях розвитку галузі.
Здобув освіту в Харкові (ХНУ ім. Каразіна, Юридична академія), а також навчався за кордоном, зокрема отримав ступінь PhD у Дрезденському технічному університеті (Німеччина). Ігнатьєв був засновником Харківського енергетичного кластера та очолював компанію Solar Generation, що займається будівництвом сонячних електростанцій.
