Нещодавно МАГАТЕ закликала Росію негайно деокупувати ЗАЕС і повернути станцію під контроль України. Однак Росія ігнорує всі резолюції цієї організації, тож буде і цю ігнорувати. Водночас, варто звернути увагу, що в останні місяці створюється потужне інформаційне поле, яке має діяти на психіку громадян України. Йде залякування ударами по атомних станціях, постійно з’являється інформація про ядерні удари взагалі, що Росія от-от може застосувати ядерну зброю. Все це відбувається на тлі страшилок про демографічну катастрофу України, про заяви союзників, що вони начебто не будуть постачати нам зброю, про думки щодо перемоги на виборах в США Дональда Трампа, який буцімто здасть Україну та змусить нас капітулювати…
Відбувається масштабна інформаційна атака, і питання ймовірних ударів по атомних об’єктах в Україні, на мою думку, варто розглядати як елемент цієї атаки. Мета – зрозуміла: щоб психологічно зламати українське суспільство, підготувати його до того, щоб воно погодилося на завуальовану капітуляцію, "мирні перемовини" з Росією напередодні виборів у США…
Але, нагадаю, Росія вже завдавала ударів по атомних об’єктах в Україні.
26 серпня вона здійснила гібридний удар по атомній станції – мова про атаку на підстанції оператора системи передачі, які працюють на видачу потужності з АЕС. Це, до речі, створило небезпечну загрозу. Адже йшлося не лише про ймовірний блекаут, а про загрозу, в першу чергу, атомної аварії.
Коли ж зараз мова йде про можливі удари росіян по відкритих розподільчих пунктах, з точки зору ядерної безпеки це не так небезпечно, як атаки по підстанціях оператора системи передачі. Річ у тім, що ці відкриті розподільчі пункти так спроєктовані, що спрацює автоматика, і режим зупинення буде, скажімо так, більш м’який, ніж коли б’ють саме по підстанціях оператора системи передачі.
Але це не означає, що відкриті розподільчі пункти на АЕС не треба захищати. Я не знаю, наскільки вони наразі захищені ППО, проте варто розуміти, що не існує ППО яке може захистити усі енергетичні об’єкти на 100%. Тому, думаю, не зайвим буде провести військові інспекції, інспекції Держатомрегулювання на таких об’єктах. Треба подивитися, наскільки укріплені розподільчі пункти відповідними інженерними спорудами, наскільки сформовано резервне обладнання - трансформаторів, вимикачів тощо, чи це взагалі зроблено. І робити висновки.
Треба впроваджувати усі заходи – будувати на цих критичних об’єктах інженерний захист другого рівня, посилювати над цими об’єктами протиповітряну оборону, розміщувати інспекторів МАГАТЕ, щоб вони спостерігали.
І важливий ще один компонент, про який ніхто не каже: нам треба сформувати флот далекобійних дронів та ракет як зброю стримування. Щоб, у разі завдання ударів по наших електростанціях, ми могли дзеркально відповісти по російських об’єктах.
Тобто, щоб у РФ знали, що це для них не буде безкарним. Адже, коли вони бачать безкарність, це створює для них стимули знову атакувати. А коли вони будуть розуміти, що одразу після завдання ударів по нашій енергетиці прилітає дзеркальна відповідь (симетрична чи не симетрична - це не має значення), і з’являються аналогічні проблеми, то це може їх стримувати. Як на мене, зброя стримування – чи не найважливіший компонент для захисту нашої критичної інфраструктури.
Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумков
