Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) уже в першому кварталі 2026 року почав суттєво впливати на сталевий ринок ЄС і призвів до скорочення імпорту, зростання витрат та втрат для українських виробників. Про це свідчать підсумки січня–березня, проаналізовані галузевими експертами.
За даними ринку, імпорт сталі до Євросоюзу за цей період скоротився до 7–7,2 млн тонн проти 8,2 млн тонн роком раніше. Однією з ключових причин стало запровадження CBAM разом із жорсткішими тарифними квотами (TRQ). Додатковим фактором стали витрати на логістику: демередж і зберігання вантажів сягали €15–20 за тонну, що часто нівелювало цінову перевагу імпортної сталі ще до її реалізації.
Водночас головним шоком для ринку стали реальні витрати на CBAM. Очікування учасників ринку не виправдалися: фактичні доплати за імпорт становили $60-120 за тонну залежно від продукції, що призвело до масового скасування контрактів із постачальниками з-за меж ЄС.
Офіційна ціна сертифіката CBAM за підсумками кварталу склала €75,36 за тонну CO₂. Для сталі з викидами 2 тонни CO₂ на тонну продукції номінальна доплата становила €150,72 за тонну. Однак через понижувальний коефіцієнт у 2026 році фактичний платіж складав лише €3,77 за тонну, за умови надання верифікованих даних. У разі відсутності таких даних застосовуються так звані "дефолтні" показники (DV), які є значно вищими. Єврокомісія додатково підвищила їх на 10-20%, що різко збільшило фінансове навантаження на імпортерів.
За оцінками аналітиків, у окремих випадках платежі CBAM можуть сягати €590 за тонну при ринковій ціні €750-800 за тонну продукції. Це фактично зрівнює податок із вартістю самої сталі.
Найбільш негативний ефект CBAM зафіксовано для України: через завищені дефолтні показники та проблеми з верифікацією українські виробники опинилися серед найбільш уразливих. За оцінками, у разі відсутності спеціальних умов Україна може втратити до $1,75 млрд металургійного експорту у 2026–2030 роках.
Через відсутність верифікації сотні підприємств за межами ЄС змушені працювати за цими завищеними показниками. Це особливо вдарило по виробниках із Туреччини, країн MENA та інших регіонів, які навіть при низьких фактичних викидах змушені платити як "брудні" виробники.
Ситуацію ускладнює і падіння попиту. У першому кварталі виробництво автомобілів у ЄС скоротилося на 2,8%, до 2,8 млн одиниць, а в Німеччині - на 4,5%, до 540 тис. Будівельний сектор знизився на 3,5-4,5%, а житлове будівництво - на 8–10%.
Як відомо, днями міністр економіки Олексій Соболєв заявив, що у Німеччині його відомство займалося "вирішенням питання механізму вуглецевого коригування СВАМ, через який вже страждає наша металургія". Втім, попри заяви міністра, реально ніяких успіхів уряд не досягнув. Головне наше прохання – отримати відтермінування СВАМ для України по статті по форс-мажор, досі лишається без відповіді. Поки що вдалося домовитися тільки про те, що Німеччина допоможе нам із сертифікацією українських верифікаторів.
