Про це заявив директор з корпоративних відносин промислової компанії "Інтерпайп" Дмитро Киселевський в коментарі 112.ua.
Нагадаємо, законопроект про підвищення експортного мита на брухт чорних металів з нинішніх 42 до 58 євро/т, прийнятий Радою 28 лютого, до цих пір не підписаний президентом, а в цей час у Раді зареєстровано проект постанови про його скасування. Якщо він буде прийнятий, вже з вересня мито зменшиться з 42 до 8,5 євро/т, що дозволить заготівникам брухту безперешкодно вивозити його за кордон. При такому сценарії українські підприємства опиняться в умовах дефіциту сировини. Експорт готової продукції набагато більш вигідний країні, ніж експорт сировини.
"Тонна готової продукції, виробленої з металобрухту, наприклад, сталі, коштує 600 дол., ціна тонни труб і залізничних коліс може досягати вже 1-1,5 тис. дол. Різниця між вартістю тонни готової продукції та ціною, за якою металобрухт продається на експорт, - це ті зарплати, які отримують люди, які працюють на металургійних та інших підприємствах. Це податки, які надходять у місцеві і державний бюджет", - сказав Дмитро Киселевський.
Він зазначив, що ринок заготівлі металобрухту в Україні переважно тіньовий. У тіні перебуває не менше 70% ринку. Ємність ринку заготівлі брухту металу в грошах оцінюється приблизно в 1 млрд дол. у рік.
"Мито на експорт металобрухту - єдиний спосіб для держави стягувати податки з цього ринку, а також зрівняти в правах гравців, що грають на одному полі. Підприємства металургійної галузі працюють легально, платять всі податки і, виходить, перебувають в нерівних умовах. Тобто одні гравці працюють "в чорну", податки не платять і мають одну собівартість, тоді як підприємства, які працюють "в білу", ведуть легальний прозорий бізнес, несуть, відповідно, зовсім інші витрати", - упевнений Киселевський.
За його словами, якщо законопроект про підвищення мита на експорт брухту чорних металів не буде підписаний, металургійна галузь повернеться до ситуації, яка була кілька років тому. Раніше сучасне металургійне підприємство "Інтерпайп Сталь" мало быльше 60 днів простою в рік через відсутність сировини. Інші металургійні підприємства постійно перебували в стресовому стані, бо не могли знайти на внутрішньому ринку необхідних обсягів металобрухту для виробничої діяльності.
"В той період, коли був страшний дефіцит металобрухту в 2015 році, цей завод простоював приблизно 60 діб за рік. Це ціна відсутності металобрухту. В ці 60 днів люди недоотримували зарплати, підприємство не виконувало замовлення, не могло відвантажити продукцію клієнтам, відповідно, в країну не надходила валютна виручка. Від цього постраждали всі", - сказав Киселевський.
За його словами, вирішення питання з митом – це орієнтир того, куди рухається українська економіка.
"Якщо Україна буде стимулювати експорт сировини (а не готової продукції), це буде означати, що країна обрала шлях сировинної країни. Якщо ж Україна буде стимулювати переробку сировини в країні, це буде означати те, що у неї є майбутнє", - сказав Киселевський.
Металурги розраховують, що президент закон підпише, "оскільки він важливий для галузі, для держави, для економіки країни, важливий для наповнення бюджету, важливий для людей, які працюють у промисловості", вважає Киселевський.
Нагадаємо, головним покупцем українського металобрухту є невизнане Придністров'я, яке контролюється Росією.
