За останні два роки регіони Латинської Америки та Центрально-Західної Азії переживають період інтенсивного регуляторного тиску: нові ліцензійні вимоги, обмеження на офшорну діяльність, посилення KYC/AML (протидія відмиванню коштів) та підвищення капітальних бар’єрів для платіжних сервісів.
Азербайджан зобов’язав усі платіжні сервіси ліцензуватись і доводити технічну спроможність до роботи за новими стандартами. Зрештою, для користувачів і бізнесу це часто означає вищі комісії або обмежений вибір інструментів.
Платіжний бізнес більше не може існувати без глибокого розуміння місцевого контексту. Налаштування під локальні банки, створення індивідуальних API-рішень, окремі KYC-процеси для кожної юрисдикції — це вже не виняток, а норма.
Компанії скорочують швидкість виходу на ринок не завдяки універсальності, а завдяки операційній гнучкості. Замість одного глобального процесу компанії будують десятки кастомних — адаптованих до місцевих правил і поведінки користувача.
"Щоб працювати з платіжними методами у високоризикових сферах сьогодні, компанія має мислити як регулятор, діяти як технологічний стартап і передбачати ризики як розвідка", — коментує Ігор Бокій, СЕО кількох фінтех-компаній, що працюють на ринках Європи, Латинської Америки, Азії та Африки.
У таких умовах змінюються й вимоги до команд, бо іноді це — менеджмент на виживання. Тут виживає не найсильніший, а той, хто вміє швидко ухвалювати бізнес-рішення в стресових ситуаціях і брати на себе ризики. Типовий C-level у високоризиковому фінтеху — це стратеги, люди з досвідом у банківській сфері, комплаєнсі, юридичному аналізі, а також із глибокими технічними знаннями. Ті, хто не потребує готової інструкції, а створює її сам, коли орієнтири змінюються на ходу.
До речі, за юнгіанською типологією, у фінтехі найчастіше залишаються екстравертні інтуїти (типи ENTP, ENFP). Вони комфортно почуваються в умовах змін, мислять гіпотезами й не панікують, коли все летить шкереберть.
"У нашій команді HR відіграє ключову роль у створенні стабільного внутрішнього середовища. Саме з її ініціативи запроваджено регулярну професійну психологічну підтримку — як індивідуальну, так і командну. Це не лише знижує напругу в періоди пікових навантажень, а й допомагає команді швидше адаптуватися до змін, які у фінтехі відбуваються постійно", — розповідає Бокій.
Цікаво, що після кількох років у високоризиковій індустрії людині вже складно повернутися до "звичайного" бізнесу. Бо все здається повільним, передбачуваним і... трохи нудним.
Тому ця ніша стає все більш "закритою". Але саме в ній часто народжуються найсильніші команди — ті, хто навчився грати за нестабільними правилами.
