Підпишіться на нас в Google
Західні компанії активно інвестують у галузь рідкісноземельних металів Бразилії, сподіваючись створити "анти-Китай" і послабити контроль Пекіну над критично важливими мінералами, пише The Wall Street Journal.
Бразилія володіє другими за величиною запасами рідкісноземельних металів у світі після Китаю. Це приблизно 21 мільйон тонн, або близько чверті світових запасів. Більшість родовищ Бразилії знаходяться в глині, яка дешевша і легша в обробці, ніж родовища твердих порід, поширені в Австралії та інших регіонах. Дешева гідроенергія, відносно низькі витрати на робочу силу та близькість до ринків США ще більше посилюють інтерес інвесторів.
Рідкісноземельні метали є критично важливими елементами сучасної технологічної промисловості, які повсюдно використовуються від електромобілів до новітньої зброї.
Протягом багатьох років ці критичні копалини не привертали особливої уваги поза колами гірничодобувної промисловості. Ситуація змінилася у 2025 році, коли Китай ввів експортний контроль на кілька рідкісноземельних елементів та магнітів у відповідь на торговельне напруження з Вашингтоном, що викрило ступінь залежності Заходу від китайських ланцюгів постачання.
Західні уряди та виробники вимушені шукати альтернативи. Зокрема США у пошуках критичних копалин підтримують проекти від Африки до Австралії в спробах послабити контроль Пекіна над цією надважливою галуззю. Значна частина інвестицій США вже спрямована до Бразилії.
Китай володіє приблизно половиною світових запасів рідкісноземельних металів і на додачу контролює понад 90% переробки та виробництва магнітів, що надає йому домінуючого впливу на глобальні ланцюги постачання.
Під час переробки окремі елементи відокремлюються та перетворюються на метали, сплави та магніти, що використовуються у повсякденній електроніці і є продуктом зі значно вищою вартістю. Бразилія прагне отримати більшу частку цього бізнесу.
Позиція Бразилії
Президент Луїс Інасіо Лула да Сілва заявив, що не хоче, аби Бразилія стала просто ще одним експортером сировини. Натомість він прагне, щоб іноземні інвестори допомогли побудувати місцеву галузь рідкісноземельних елементів, здатну створювати високооплачувані робочі місця та розвивати технології.
Створення повноцінного ланцюга поставок вимагає часу. Швидкість цього процесу частково залежить від політики Бразилії. Конгрес країни досі доопрацьовує законодавство, що регулює сферу стратегічних корисних копалин.
Місцеві представники галузі попереджають, що надто суворі вимоги щодо регулювання можуть відлякувати інвесторів, тоді як надто м’які правила можуть призвести до того, що Бразилія буде лише експортувати сировину, втрачаючи можливість здійснювати переробку з вищою доданою вартістю.
Створити ще один Китай
Найбільшим викликом для Вашингтона може стати рішучість Бразилії зберігати нейтралітет. Бразилія чинить опір намаганням приєднати її до очолюваного США мінерального антикитайського блоку, наполягаючи, що прийматиме інвестиції від будь-якої країни, яка бажає допомогти у розвитку галузі – від США, Європейського Союзу, Китаю тощо.
Гірничодобувні компанії позиціонують себе як важливих учасників зусиль з побудови ланцюга постачання критичних елементів поза межами Китаю. Проте Бразилія не виявляє особливого інтересу до обмеження доступу Китаю до своїх мінеральних багатств.
Пекін продовжує активно інвестувати в бразильські гірничодобувні активи. Китайський виробник електромобілів BYD та інші компанії також приносять саме ті промислові інвестиції, яких Бразилія давно прагнула.
Це породжує ймовірність, яка викликає занепокоєння у деяких західних керівників та політиків: Бразилія може перетворитися на потужну державу у сфері рідкісноземельних металів, не стаючи при цьому частиною західного ланцюга поставок.
Критичні копалини в світі – головні новини
Гегемонія Китаю в галузі рідкісноземельних металів є викликом не тільки для США, а й для інших великих держав. Так, Індія розробила власну програму розвитку виробництва критичних елементів на загальну суму 4,6 млрд доларів.
В кінці березня спільне підприємство з видобутку корисних копалин разом з місцевими виробниками в Бразилії домовилася створити дочірня компанія "Росатома".
