Спроби скасувати урядову постанову про тимчасову "нульову" квоту на експорт металобрухту виглядають як крок назад у боротьбі з корупцією. Про це написав політолог Тарас Семенюк.
Після гучного корупційного скандалу в енергетиці Єврокомісія значно уважніше моніторить ситуацію в ключових секторах української економіки. Експорт металобрухту не є винятком, зокрема з огляду на те, що для безмитного експорту до ЄС українські компанії отримують сертифікати походження EUR.1, які автоматично визнаються Євросоюзом. При цьому саме до процедури їх видачі накопичилось чимало запитань.
За словами Семенюка, рішення уряду тимчасово обмежити експорт металобрухту було спрямоване не лише на стабілізацію внутрішнього ринку, а й на припинення можливих зловживань. Він зазначає, що стрімке, у дев’ять разів, зростання експорту стратегічної сировини навряд чи можна пояснити лише ринковими чинниками.
Політолог наголошує, що спроби повернути старі правила виглядають як намагання відродити тіньові схеми. На його думку, якщо це станеться, наслідки можуть бути значно ширшими, ніж просто економічні втрати, адже йдеться про довіру ЄС до України як партнера, який впроваджує прозорі та чесні правила гри.
Окремо Семенюк звернув увагу на заяви окремих проросійських польських політиків щодо повернення до попереднього митного режиму торгівлі українським брухтом. У контексті євроінтеграції такі сигнали, за його словами, не можна ігнорувати.
"Європейська інтеграція – це не лише політичні декларації, а стандарти, прозорість і нульова толерантність до корупції. І будь-які кроки назад у цьому питанні можуть коштувати надто дорого", – підсумував політолог.
