Підпишіться на нас в Google
Малі молочні господарства в Україні переживають дедалі більшу кризу, тоді як великі підприємства продовжують нарощувати поголів’я. Про це пише The Kyiv Independent.
На прикладі фермерки Марини Грицик із Чернігівщини видання розповідає, як змінюється сільське господарство України. За словами жінки, у 2022 році в її селі було 18 корів у приватних господарствах, а нині залишилося лише сім. "До зими, ймовірно, не залишиться жодної", – сказала фермерка.
Загалом кількість офіційно зареєстрованих господарств в Україні за п’ять років скоротилася на третину, причому найшвидше зникають саме невеликі ферми. За останнє десятиліття поголів’я корів у домогосподарствах, які зазвичай утримують менше п’яти тварин, зменшилося на дві третини. Водночас кількість найбільших ферм із поголів’ям від 1000 корів зростає. У 2026 році, за прогнозами, підприємства вперше вироблятимуть більше молока, ніж домогосподарства.
За даними продовольчого та життєзабезпечувального кластера ООН, малі господарства опинилися під загрозою "сільської кризи" через тривалу війну, подорожчання кормів, падіння прибутковості та проблеми зі збутом. Ганна Лавренюк, генеральна директорка Асоціації виробників молока, зазначає, що ситуація для малих фермерів є дуже складною, але і частина середніх господарств також ризикує припинити роботу.
Війна лише посилила проблеми галузі. Частина працівників пішла до війська, землі були окуповані або пошкоджені вибухами, а тварини гинули під час окупації та внаслідок атак дронів у прифронтових селах. Додатковим сезонним викликом стає зима, коли тварин потрібно годувати дорогими кормами, а виробництво молока знижується.
Водночас, як зазначає The Kyiv Independent, проблеми українських фермерів пов’язані не лише з війною. Світові ціни на молоко впали після надлишкового виробництва у 2025 році, тоді як ціни на добрива та паливо зросли. Нові вимоги ЄС щодо здоров’я та добробуту тварин також потребують від фермерів додаткових інвестицій.
Грицик розповіла, що виробництво літра молока обходиться їй приблизно у 13 грн, тоді як у середньому ферми можуть продавати його за 15 грн. Водночас переробники іноді пропонують малим господарствам лише 9 грн.
"Багато людей, які могли собі це дозволити, продали худобу та поїхали. Люди не мають грошей, щоб купувати нашу продукцію. А ми не можемо опускати ціну ще нижче через високу вартість кормів", – сказала фермерка.
Ще одним викликом стає конкуренція з європейськими виробниками. Автор зазначає, що українські підприємства стикаються з вищими витратами, тоді як фермери в ЄС мають доступ до сприятливішого оподаткування, субсидій, дешевшої логістики та інвестицій. Особливо помітною конкуренція стала на ринку сиру: імпортна продукція в українських магазинах іноді коштує стільки ж або навіть дешевше за вітчизняну.
На цьому тлі триває укрупнення молочного сектору. Великі ферми можуть виробляти більше молока, отримувати вигідніші ціни та інвестувати в обладнання, корми й селекцію. Водночас екологічні організації попереджають про ризики надмірної концентрації виробництва, зокрема для ґрунтів, пасовищ і довкілля.
Агросектор України
Як писав УНІАН, навесні в Україні очікується дефіцит цибулі та різке зростання цін через зменшення площ під вирощування, складні умови зберігання та експортний попит. Експерт Павло Булгаков зазначає, що врожайність впала через погодні катаклізми, а деякі господарства взагалі відмовилися від вирощування.
Також ми розповідали, що у серпні середня ціна гектара сільськогосподарської землі в Україні зросла до 80 542 грн, що майже на 3 тис. грн більше, ніж у липні. Водночас ринок демонструє спад у кількості проданих ділянок: лише 14 967 га проти понад 24 тис. у березні. Найдорожча земля була у Львівській області (260 970 грн/га), а найдешевша – у регіонах із високими ризиками безпеки, зокрема в Донецькій та Херсонській областях.
