Ілюстрація / REUTERS

Сусідні країни вкладають десятки мільйонів доларів в інфраструктуру своїх транзитних авіаційних хабів в розрахунку перевозити через свої мегатермінали 200 млн. пасажирів на рік. Бо знають, що це важливо для економіки країни. Про це заявив нещодавно призначений президент МАУ Євген Дихне.

В Україні ж авіація розвивається не завдяки, а всупереч. В результаті зараз національні авіаперевізники і аеропорт «Бориспіль» втрачають міжнародний ринок транзитних перевезень.

«Простіше кажучи, національний перевізник опинився в значно гірших умовах, ніж його найближчі конкуренти з Туреччини, Польщі, Латвії, і навіть Білорусі», – стверджує керівник МАУ.

Відео дня

Серед причин погіршення кон'юнктури на авіаційних напрямках через Україну він називає непродуману політику держави. З одного боку, існує надмірна регуляція і податковий тиск (виведення великих дивідендів з аеропорту, високі акцизи на паливо, тарифів на аеронавігацію тощо).

З іншого, – національні авіакомпанії через заборони змушені облітати територію Росії. «Необхідність обльоту території непідконтрольних східних регіонів України, Криму, а також території Російської Федерації передбачає збільшення маршруту польоту, а, отже, і витрат непомірно дорого авіапалива», – пояснив він економічні взаємозв'язки.

Це робить МАУ неконкурентними як по часу в дорозі, так і по вартості перельоту. «Якщо говорити мовою цифр, то за останні п'ять років МАУ переплатила $216 млн», – уточнив Дихне.

Крім того, це порушує хабову бізнес-модель, адже підвезення пасажирів зі східного напрямку для пересадки у «Борисполі» стає не вигідним.

Президент МАУ звернув увагу влади, що Україні для виходу з фінансової турбулентності потрібні ключові реформи в авіагалузі: «В даній ситуації потрібно бути реалістами. Мені, як новому президенту авіакомпанії, доступні виключно фінансові інструменти - оптимізація та скорочення. А політичні та законодавчі інструменти підвладні політикам і депутатам».