Явка на місцевих виборах завжди була суттєво нижчою, ніж на загальнонаціональних. Але цього разу вона просто ганебно низька – менше ніж 37%.

Беззаперечними переможцями цих виборів в усіх областях країни стали кандидат «дача», кандидат «шашлик» і кандидат «гриби»

Голова ЦВК Олег Діденко вважає, що винен в тому коронавірус, мовляв, люди боялися захворіти і не пішли до дільниць. Хоча, як на мене, річ не у вірусі. Адже вірус не заважає громадянам тусити на концертах і по кав’ярнях, не заважає ігнорувати масковий режим навіть у метро, де заразитися ризик на порядок вищий, ніж на дільниці. Скоріше, сотні тисяч виборців віддали перевагу кандидатам, яких не було у жодному партійному списку.

Так, беззаперечними переможцями цих виборів в усіх областях країни стали кандидат «дача», кандидат «шашлик» і кандидат «гриби». Я особисто був свідком, як зранку у день виборів зранку масово залишали місто на авто, створюючи такі незвичні для ранку неділі корки на виїзді. А в ближніх і не дуже лісах навколо столиці машин серії «АА» було як на Бессарабській площі в розпал робочого дня.

При цьому перевагу екзотичним «кандидатам», в основному, віддав так званий середній клас - білі комірці, офісний планктон, міленіали. Адже, щоб «проголосувати» за вищеназваних трьох «кандидатів», треба мати авто і гроші на подорож та пікнік, які навряд мають традиційні фанати виборчих дільниць – пенсіонери.

Навіть Київ на друге місце на виборах мера поставив януковицького гауляйтера Олександра Попова

І той самий середній клас, повернувшись з грибів і занурившись в затишний світ Фейсбуку, прозрів, що, виявляється на півдні і сході країни стався реванш регіоналів усіх мастей і брендів, а майже в усіх великих містах чинні мери точно залишаться керувати ще п’ять років. Навіть Київ - прогресивний, європейський, космополітичний Київ - на друге місце на виборах мера поставив януковицького гауляйтера Олександра Попова. Того самого, якому у 2013-му конче необхідно було за більш ніж місяць до Нового року поставити на Майдані «Йолку».

Тут же у стрічці новин замайоріли пости про неосвічений народ, про коротку політичну пам'ять, про відсутність патріотизму, про продажність електорату про «нам пороблено»…

Так, «нам пороблено», але не кимось, не вищими силами, ми самі собі поробили, в тому числі і ті, хто вишукував своїх кандидатів не на дільниці, а у лісі.

Так, можна кивати на владу. І на нинішню «зелену», і на колишню «шоколадну», що не виправдали сподівань і посіяли в чутливих душах виборців образу і зневіру в такому інструменті демократії, як вибори.

Але, чорт забирай, яка влада винна виборцям Підвисоцької об’єднаної територіальної громади на Кіровоградщині? Який Янукович, Зеленський, Путін з Трампом і Чемберленом завинили, що центральноукраїнське «село неасфальтоване», яке тяжкою працею з квітня по листопад на городах, а також цілий рік коло корів і свиней заробляє собі  на існування, обрало собі в очільники вбивцю?!

Але факт того, що він – вбивця нікуди не зник. Факт, доведений судом

Хто ще не знає, в цій ОТГ переміг давно колишній нардеп Віктор Лозінський. Той самий, хто у 2009 році, разом з колишнім прокурором Голованівського району Кіровоградської області Євгеном  Горбенком та колишнім начальником райвідділку міліції Михайлом Ковальським, перебуваючи на полюванні, закатували до смерті місцевого селянина, якому не поталанило проходити повз нетверезих панів у лісі.   

Всі троє тоді були засуджені до тривалих термінів ув’язнення. Лозинський отримав по максимуму – 15 років тюрми. Згодом, правдами, а більше неправдами, йому вдалося вийти з в’язниці набагато раніше, і навіть, як він стверджує, зняти через Верховний суд свою судимість.

Але факт того, що він – вбивця нікуди не зник. Факт, доведений судом.

На жаль, частині «мудрого і волелюбного» українського народу із того ж таки Голованівського району цей факт до одного місця. «Мудрий нарід» знову поставив над собою свого старого пана, який має людей за худобу.

Наступного разу, як підете по гриби, оминайте десятою дорогою лозінських

Тут вже не йдеться про політичні вподобання, про європейський чи російський вектор, про капітуляцію чи суверенітет, про націоналізм чи лібералізм. Тут мало би йтися про інстинкт самозбереження і елементарну гідність хоча б на рівні первіснообщинного ладу, про логіку самозбереження – скаженого пса вбивають, або, принаймні,завозять далеко в ліс, щоб не повернувся. Мало би йтися, але не йдеться…

Напевно, я мав би написати про якусь мораль для «мудрого наріду», але не буду, бо хто я такий? Офісний планктон із Фейсбуку. Тож чи мені когось повчати? Та й наставляти на шлях істинний колег-білих комірців з тих, хто віддав перевагу грибам, а не виборам, також не маю бажання.

Та маю єдине застереження: наступного разу, як підете по гриби, оминайте десятою дорогою лозінських. 

Дмитро Хилюк

Читайте всі думки автора

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram