Підпишіться на нас в Google
Кремль веде війну проти Європи, а його союзники в Пекіні йому в цьому допомагають, пише в статті The Telegraph депутат від Консервативної партії від округу Тонбридж Томас Тугендхат.
Зокрема, Тугендхат вказав, як в 2006 році ФСБ вбила Олександра Литвиненка в Лондоні, застосувавши настільки токсичну хімічну речовину, що її сліди згодом було виявлено в понад 40 місцях по всьому місту, зокрема на борту літака British Airways, яким прилетіли його вбивці.
За його словами, згодом в 2016 році російська військова розвідка планувала захопити парламент Чорногорії в ніч виборів, вбити прем'єр-міністра та встановити проросійський уряд, щоб зупинити вступ країни до НАТО.
Пізніше в 2018 році ГРУ отруїло Скрипалів нервово-паралітичною речовиною в Солсбері. В статті наголошується, що у флаконі з парфумами, який вони залишили, все ще було достатньо "Новачка", щоб вбити британську матір трьох дітей. Депутат зауважив, що якби йшов дощ і флакон потрапив у водопровід, його вмісту вистачило б, щоб вбити тисячі людей.
Додається, що в 2024 році Кремль витратив понад 200 млн доларів – що дорівнює одному відсотку ВВП Молдови – на втручання у президентські вибори та референдум щодо вступу до ЄС у цій країні.
"І це ще не все. Того ж року ГРУ надіслало через мережу DHL запальні пристрої, замасковані під подушки. Один із них загорівся на складі в Бірмінгемі, інший – у логістичному центрі в Лейпцигу", - підкреслив Тугендхат.
Він вважає, що реакція на ці дії Росії раз за разом була недостаньою.
"Раз за разом альянс ледь зреагував. Ми вислали ще кількох дипломатів. Ми ввели ще кілька санкцій. Ми опублікували ще кілька заяв. Зазвичай Москва ледь це помічала і вважала нас тими, ким легко маніпулювати", - вважає депутат.
Він вважає, що країна надто повільно засвоює отримані уроки та не готує громадян до реалій сучасного конфлікту на прикладі війни в Україні.
"Те, чого досягла Україна, – це не історія про закупівлі, а урок національної мобілізації. Вона виробляє дрони дешево і в великих обсягах, перепроектуючи їх за тижні, а не роки, з оновленням програмного забезпечення цивільними програмістами та на заводах по всій країні", - зауважив автор статті.
На його думку, країни Балтії, Швеція, Фінляндія та Польща застосовують ці уроки швидше, ніж будь-хто інший у НАТО.
Тим часом у Лондоні повідомляється, що Міністерство оборони просунуло контракт на постачання вертольотів, хоча армія потребувала безпілотників.
Тугендхат вважає, що Велика Британія має брати приклад з Польщі та розривати старі ланцюги постачання, створюючи нові, швидші та отримуючи те, що потрібно країні.
Він додав, що перешкодою є не британський народ. За його даними, минулого року лише до армії подали заявки понад 170 000 молодих британців, тоді як пройшли відбір менше ніж 10 000.
"Нам потрібно було більше. У нас не бракує зацікавлених, мотивованих молодих людей, які хочуть служити нашій країні", - наголосив депутат.
Наразі Велика Британія очолює Об’єднані експедиційні сили, але це лідерство є скоріше номінальним, ніж реальним. Автор поділився, що на цю мить в Естонії перебуває приблизно 1 000 британських військовослужбовців, а протягом наступних п’яти років їхня чисельність зросте до близько 2 000.
"З огляду на загрозу, з якою ми стикаємося, а також досвід використання безпілотників і масового застосування військової сили, який росіяни здобувають в Україні, цих чисел недостатньо для стримування", - вважає депутат.
Тугендхат висловив думку, що справжній внесок полягав би у постійній ротації більшої кількості британських військ в Естонії, Латвії, Литві та Польщі, підкріплених резервними силами. Вони могли б проводити спільні навчання для підготовки до конфлікту та стримування.
Загроза для НАТО з боку РФ: останні новини
Раніше УНІАН повідомляв, що країни Європи активно готуються до можливих проблем всередині НАТО, оскільки політика президента США Дональда Трампа стає все більш непередбачуваною. Після того, як США вирішили скасувати перекидання своїх військ до Польщі, в Європі посилилися побоювання, що Сполучені Штати можуть одночасно залишатися головним гарантом безпеки Альянсу і фактором нестабільності. За даними Politico, особливе роздратування у союзників викликало те, що зміни щодо розміщення американських військ були оголошені фактично без консультацій з НАТО.
Також ми писали, що міністр оборони Швеції Пол Йонсон висловив думку, що Україна може значно підсилити НАТО, тому шлях країни до нього має бути відкритим. Йонсон відзначив сильні сторони України у військовому плані – досвідчені військові сили та оборонну промисловість, що швидко розвивається. Він додав, що кожна європейська країна має право на вступ до НАТО, якщо вона відповідає усім вимогам. Водночас, Йонсон визнав, що серед союзників немає єдиної думки, оскільки чимало з них побоюються, що рух Києва в НАТО може загострити напругу з Росією або втягнути Альянс у війну.
