11 вересня 2025 року в прокат вийшла українська біографічна драма "Малевич", що розповідає про життя видатного художника-авангардиста родом з Києва, якого росіяни нахабно присвоїли собі. Якою вийшла картина і чого їй не вистачає, читайте в огляді УНІАН.
Трохи передісторії
Про те, що в Україні знімуть повнометражний художній фільм про знаменитого художника-авангардиста першої половини 20-го століття Казимира Малевича стало відомо ще влітку 2020 року, втім до зйомок діло дійшло лише через два роки, вже після початку повномасштабної війни Росії в Україні. Це кардинально вплинуло на сюжет, але на виході виявилося доволі спірним рішенням, яке до того ж відгукнулося авторам фільму ще й через скандал навколо одного з акторів (але про це трохи згодом).
Про що новий фільм
Загалом Казимир Малевич – це персона, яка не потребує додаткового представлення. Якщо ви навіть не знайомі глибоко з його життям та творчістю, то ви точно хоч раз в житті чули про його знаменитий "Чорний квадрат". Однак у багатьох людей, як українців, так і іноземнів, справжній подив викликає той факт, що насправді Малевич народився у Києві. Ба-більше, сам він себе називав або поляком, або українцем. Натомість радянська влада, попри те, що сама жорстко переслідувала митця, згодом всіляко присвоювала його собі, коли твори Малевича стали затребувані за кордоном. Тож український фільм "Малевич" ставить собі за мету відновити цю історичну несправедливість.
Картина охоплює три ключові періоди з життя Малевича – успіх та перша непокора системі в російському Санкт-Петербурзі у середині 1910-х років, викладання у Білорусі та загострення конфлікту з владою у 1920-х роках та драматичне повернення до Києва у 1930-х роках, коли Україну спустошував влаштований радянською владою голод. Усе це відображалося в творчості художника та ставило під загрозу його життя. Малевич не хотів укладати угоду з владою та працювати на її замовлення, а натомість безуспішно намагався виїхати до Європи.
Однак фільм має і другу сюжетну лінію, яку режисерка Дар'я Онищенко ("Істальгія", "Забуті") вирішила додати вже після 2022 року – сучасну, натхнену великою війною в Україні. І саме цей хід викликав доволі неоднозначну реакцію серед багатьох критиків і глядачів.
Сама Онищенко пояснювала, що під час роботи над фільмом трагічна сучасність, в якій російський імперіалізм досі намагається знищити українців, настільки проникла у життя знімальної групи, що вони вже не могли не закарбувати це на плівку.
Втім, на наш погляд, реалізовано це було не дуже – якщо режисерське рішення з кадрами, на яких картини Малевича "оживають" на вкритих вирвами від снарядів полях чи серед понівечених селищ, виглядає цікавим, то історія сучасної пари закоханих здається дещо притягнутої за вуха. Без неї можна було б цілком обійтися, ну або зробити більш логічну прив'язку до основного сюжету.
Ще більших проблем команді додав той факт, що українського військового, який приїхав в гості до своєї коханої, у цій сучасній сюжетній лінії зіграв актор Костянтин Темляк, який наприкінці літа 2025 року потрапив у гучний скандал через звинувачення на його адресу в домашньому насильстві та сексуальних переслідуваннях. Дійшло навіть до закликів вирізати його з фільму, але режисерка відмовилася, продовжуючи стояти на своєму, що ці сцени є важливим для сюжету.
Актори і персонажі
Загалом же у "Малевича" потужний акторський склад, з дуже талановитими виконавцями. Щоправда, на жаль, більшості акторів не вистачило екранного часу, щоб повністю розкрити своїх персонажів.
Головну роль у фільмі зіграв актор театру Віталій Ажнов, відомий за ролями у гучних виставах "Калігула", "Марія Стюарт" і "Макбет". Також глядачі могли бачити його в серіалах "І будуть люди" та "Кава з кардамоном". "Малевич" став для нього першою головною роллю в повнометражному кіно.
Також серед касту – Ірма Вітовська-Ванца ("Мої думки тихі"), Христина Федорак ("Перевізниця"), Марина Кошкіна ("Каховський об’єкт"), Дарія Творонович ("Валерія виходить заміж"), Олексій Горбунов ("Дике поле") і Олександр Рудинський ("Камінь, ножиці, папір", серіал "Агентство").
Ну а справжнім відкриттям для багатьох глядачів став непрофесійний актор Олександр Новіков, який втілив образ головного творчого суперника Малевича – художника і скульптора Володимира Татліна. Обоє митців протягом усієї своєї творчості намагалися перевершити один одного, однак також між ними було набагато більше спільного, ніж вони самі могли уявити. Творці фільму зауважують, що під час кастінгу Новіков настільки вразив команду – як своєю експресією, так і зовнішньою схожістю з Татліним, що обійшов багатьох інших, більш іменитих претендентів. Більш того, у лютому 2025 року він отримав премію "Чорний лотос" (відзначає акторів, режисерів, сценаристів, драматургів кіно й театру, які були активними у 2024 році) як найкращий актор другого плану.
Реакція на фільм
Фестивальна прем'єра фільму відбулася на київському кінофестивалі "Молодість" восени 2024 року. Після цього покази стрічки також проходили за кордоном – в Італії, Німеччині, Бразилії.
Наразі оцінка фільму на IMDb становить 6,3 з 10 балів.
Наш вердикт
"Малевич" – твердий середнячок на українських великих екранах, на користь перегляду якого говорить багато аргументів. Він розповідає про дійсно цікаву особистість, відновлює історичну справедливість та має низку оригінальних рішень в плані зйомки. У фільмі зіграли талановиті актори, а також чудово було відтворено костюми та декорації.
При цьому після перегляду у більшості глядачів напевно виникне бажання трохи більше дізнатися про Малевича та його творчість – а це означає, що свою просвітницьку функцію картина виконала.
Однак разом з тим викладення фільму здається дещо поверхневим і незавершеним. Хотілось би трохи більшого розкриття особистостей самого Малевича та інших персонажів, а також їхніх мотивацій, передісторій та епілогів. Натомість, з півтори години екранного часу добрих 20 хвилин "з'їдає" алюзія на сучасність – можливо, саме ці сцени "вкрали" час у тих моментів з життя самого Малевича, які залишилися нерозкритими. До того ж, в деяких моментах переходи між сучасністю та історію виглядали дещо сумбурно.
Крім того, є питання до гриму – події фільму охоплюють період близько 15-20 років, однак сам Малевич фактично не змінюється візуальну. А, між там, в 1930-х роках йому було вже більше 50-ти років, та подій останніх років однозначно залишили свій слід на його зовнішності. Однак візуально Віталій Ажнов виглядав протягом усього фільму практично однаково.
Ну і окремо хотілось би зупинитися на інтимній сцені на самому початку фільму, за участю вже згаданого вище сумнозвісного Костянтина Темляка (яка, будемо чесні, не виглядає привабливо і пристрастно). Поки в іноземному кіно поступово відходять від вставляння "дорослих" сцен без крайньої необхідності, в українському кіно фізичну близькість все частіше зображають в усіх деталях навіть там, де це зовсім необов'язково, адже існує більшість інших способів зобразити сильні почуття між героями – можливо, митці, виховані в пострадянському суспільстві, вважають це сміливим кроком, але насправді це далеко не завжди доречно. І ні, це не святенництво з нашого боку – та ж сцена з тепловізором і оголеними тілами виглядає досить органічно і естетично.
А от за що варто особливо похвалити творців фільму, так це за маркетингову кампанію – вони дійсно не полінувалися попрацювати над представленням свого проєкту на різних майданчиках та колабораціями. Наприклад, у Києві ще з кінця серпня 2025 року почав курсувати арт-вагон метро, присвячений Малевичу. Також у "Малевича" є спільні кампанії з великими торгівельними мережами, рестораторами, виробниками фарб, косметичними брендами і навіть дизайнером Андре Таном. Усе це однозначно робить фільм більш впізнаваним.
Загальна оцінка – 6 з 10 балів.
***
Про інші кіноновинки тижня читайте в нашому окремому огляді. Також ви можете ознайомитися з добіркою найцікавіших серіалів вересня 2025 року.
