Господарський суд Севастополя задовольнив позов Севастопольської міської державної адміністрації до Севастопольської міської ради, визнавши протиправним її рішення від 23 квітня 2008 року „Про встановлення в сквері біля будинку офіцерів флоту по вулиці Леніна пам’ятника імператриці Катерині ІІ”, і скасував згадане рішення міськради.
Як передає кореспондент УНІАН, адміністративна справа розглядалася на відкритому судовому засіданні за участі третіх сторін.
Рішення Господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку в Севастопольському апеляційно-господарському суді.
Як повідомив журналістам суддя Віктор АЛСУФЬЄВ після завершення засідання, яке тривало кілька днів, рішення міськради є „вразливим і помилковим”. За його словами, виправити цю помилку можна було „буквально 30-хвилинним сесійним засіданням”. „Достатньо було ухвалити рішення про внесення змін в рішення сесії міськради, і привести все до ладу”, – сказав суддя.
На думку В.АЛСУФЬЄВА ситуація довкола встановлення пам’ятника – „свого роду провокація”. „Це можна було б зробити раніше, у квітні 2008 року (йдеться про внесення змін у рішення міськради — УНІАН). І стояв би пам’ятник, і не було б жодних проблем, і не проголошувалися б викривальні промови стосовно один одного”, – зазначив він.
„Практично усі справи за участю міської ради і міської адміністрації викликають подив, їх бути не повинно”, – додав В.АЛСУФЬЄВ. За словами судді, ці судові справи “швидше за все, спеціально провокують”.
Як повідомляв УНІАН, пам’ятник Катерині ІІ було офіційно відкрито у Севастополі о 7.00 15 червня, а встановлено на постамент 3-метрову бронзову скульптуру 13 червня близько 22.00. У заході взяли участь активісти севастопольської громадської організації „Фонд імені Генадія Черкашина”, депутати міськради, представники козацьких формувань.
18 червня громадська організація „Українська громада Севастополя” засудила дії міської ради щодо встановлення у місті пам’ятника Катерині ІІ.
Голова цієї громадської організації Мирослав МАМЧАК вважає саме депутатське рішення про встановлення і відкриття пам’ятника неправовим актом, спрямованим не на майбутнє міста, „тому що майбутнє має будуватися на правовому фундаменті, а, як відомо, суд заборонив встановлення цього пам’ятника, і, напевне, на те були юридичні підстави”.
