Президент України Віктор ЮЩЕНКО виступить зі щорічним Посланням до Верховної Ради у другій декаді лютого.
Як передає кореспондент УНІАН, про це на брифінгу повідомила керівник прес-служби Секретаріату глави держави Лариса МУДРАК.
Як повідомляє прес-служба Президента України, сьогодні на брифінгу у Секретаріаті Президента відбулася презентація наукової частини з підготовки Послання глави держави до Верховної Ради.
На думку авторів, йдеться про фундаментальну наукову працю, робота над якою тривала фактично з весни 2006 року за участю експертів зі структур НАНУ, урядових та неурядових організацій, представників різних регіонів та політичних сил тощо.
Як зазначив на брифінгу директор Національного інституту стратегічних досліджень Юрій РУБАН, результатом проведеної широкої дискусії стало «комплексне стратегічне дослідження», аналогів якому в Україні не існує. Найголовніше, за його словами, – спільна ідея, яка об`єднує всі розділи роботи.
«Всі автори поділяють бачення глави держави відносно того, що Україна потребує модернізації. На основі зібраного матеріалу ми доводимо, що потенціал для такої модернізації в країні є», – сказав Ю.РУБАН, додавши, що йдеться про різні сфери – гуманітарну, політичну, економічну, безпекову, зовнішньополітичну тощо. «Аналіз того стану, в якому перебуває Україна, величезного масиву соціологічних, економічних, політичних даних підкріплює цю тезу», – також зауважив він.
Висновок фахівців робочої групи однозначний – Україна повинна використати час, що залишився до наступного виборчого циклу, саме для «модернізаційного прориву», перетворення на конкурентоспроможну державу в широкому розумінні.
«Цей час має бути використаний у виробленні та реалізації стратегії національного розвитку України», – висловив Ю.РУБАН переконання авторів наукової частини Послання Президента до парламенту.
Як повідомив на брифінгу один з розробників гуманітарного блоку Послання, голова Національної ради з питань культури і духовності при Президенті України Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, серед тем цьогорічного Послання Президента до Верховної Ради – формування гуманітарного простору, розвиток державної мовної політики, вдосконалення медійного середовища, методи співпраці з українцями за кордоном.
«Ми виходимо з того, що нам потрібно знайти можливості для прориву, тому важливо запропонувати Президентові, щоб державними, стратегічними цілями в майбутньому були, передусім, освіта, наука, культура, інтелект», – наголосив М.ЖУЛИНСЬКИЙ. За його словами, основні внутрішні та зовнішні інвестиції мають бути спрямовані на формування освітнього та інтелектуального потенціалу людини. Як показує аналіз політики високорозвинених країн, саме ці чинники ведуть до економічної потужності, відзначив академік.
Говорячи про перспективи формування в Україні цілісного і дієвого гуманітарного простору, М.ЖУЛИНСЬКИЙ наголосив, що згідно з баченням глави держави, підгрунтям такого простору мають стати національні цінності. «Відтак, при розробці Послання ми приділили значну увагу темі консолідації суспільства і визначення об’єднавчих цінностей», – сказав він.
За словами М.ЖУЛИНСЬКОГО, до реалізації програми розвитку гуманітарної сфери мають бути залучені всі гілки влади, про що також йтиметься в Посланні.
У свою чергу, один із розробників політичного блоку Послання Президента до Верховної Ради, директор політико-правових програм Центру ім. О. Разумкова Юрій ЯКИМЕНКО наголосив, що на сьогодні одним із головних завдань є розвиток процесу творення демократичної, ефективної, прозорої, відповідальної перед суспільством влади, яка має бути єдиною у відстоюванні національних інтересів внутрішньої та зовнішньої політики держави.
Ю.ЯКИМЕНКО підкреслив, що сьогодні в Україні створилася «принципово нова і політична, і конституційно-правова ситуація». «Країна отримувала фактично перший досвід життя в нових політичних умовах – умовах політичної демократії, вільних виборів, в умовах конституційної реформи і нових повноважень гілок та інститутів влади. Ми мали значний масив для аналізу і намагалися оцінити якомога об’єктивніше досвід цього першого етапу функціонування політичної системи країни в нових умовах, виокремити позитивні й негативні тенденції, визначити певні стратегічні завдання, цілі нижчого порядку в кожному із сегментів, сфер загалом політичної системи», – сказав він.
Говорячи про підготовку політичного розділу Послання, Ю.ЯКИМЕНКО наголосив, що авторський колектив намагався «узагальнити весь той спектр і весь той великий, суперечливий, але досить багатий масив політичних подій, які відбувалися протягом минулого року в Україні».
У першу чергу, за словами Ю.ЯКИМЕНКА, експерти зосередили увагу на функціонуванні системи влади в нових конституційних умовах, питаннях проблем і перспектив утвердження збалансованої системи влади. При цьому було проаналізовано проблеми, пов’язані із забезпеченням демократичних механізмів впливу інституту президентства в оновленій вітчизняній політичній системі, а також проблеми, пов’язані зі становленням партійної системи в Україні, діяльності більшості й опозиції.
Окремої уваги, зазначив Ю.ЯКИМЕНКО, було надано стратегічним орієнтирам розвитку системи державного управління.
«Ми дійшли висновку, що існують досить серйозні проблеми, пов’язані з принципами погодження змісту і механізмів формування політики та її реалізації вищими владними інститутами країни – Президентом, урядом, який тепер формується коаліцією», – зауважив він.
«Конституційна реформа вже стала реальністю. Але ті проблеми, про які говориться в експертній доповіді, – вони є підгрунтям для рішень і дій відносно того, щоб удосконалювати чинну Конституцію», – переконаний директор політико-правових програм Центру ім. О. Разумкова. «Головними постулатами в цьому процесі має бути те, що реформування політичної системи, внесення змін до Конституції не має бути елементом політичної боротьби», – підкреслив він.
*** Наукова частина з підготовки Послання Президента до Верховної Ради – це експертна доповідь «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2006 році», в якій комплексно висвітлюються проблеми внутрішньої і зовнішньої політики України та пропонується стратегія розвитку країни у політичній, гуманітарній, економічній, зовнішньополітичній та безпековій сферах. Керівництво та координація робіт з підготовки документа здійснювалися безпосередньо главою держави та Секретаріатом Президента України. Організаційно-методичне та наукове супроводження – Національним інститутом стратегічних досліджень при Президентові України.
До складу робочої групи увійшли 207 провідних українських учених, експертів, фахівців неурядових аналітичних центрів та інституцій.
