Згода Бориса ТАРАСЮКА на відставку з посади міністра закордонних справ викликана низкою зовнішніх та внутрішніх політичних факторів.
Таку думку політологи висловили у експерт-опитуванні Центру досліджень політичних цінностей.
На думку президента Центру соціальних досліджень «Софія» Андрія ЄРМОЛАЄВА, загальнополітична причина полягає в тому, що незалежно від поточної кон’юнктури і дискусії про те, кому належить право звільняти міністра закордонних справ, є серйозні виклики, що пов’язані з зовнішньополітичною діяльністю. “Нас чекає засідання «Україна-Євросоюз», буде кілька важливих візитів до Німеччини – і Президент, і прем’єр, і голова Верховної Ради планують відвідати цю країну. Все це передбачає активну роботу МЗС, його легальність і легітимність. Тому потрібно було шукати якусь формулу, відкладати вже не можна було”, - сказав він.
А.ЄРМОЛАЄВ також вважає, що сьогодні Б.ТАРАСЮК почав уже дійсно створювати проблеми для самого Президента як лідер партії “Народний рух України”. “Народний Рух України намагається зайняти власну позицію, навіть грати у власну гру. Можна згадати спроби поєднатися з Українською народною партією КОСТЕНКА, а також інформацію про те, що Народний рух бажає зайняти більш жорстку опозиційну позицію і навіть можливо співпрацювати з БЮТ і в парламенті і поза його межами. Враховуючи, що Народний Рух є частиною фракції блоку «Наша Україна», то звичайно це є проблемою для блоку і для його іміджу. Існують певні загрози політичного шантажу з боку партії до Президента і блоку в цілому. В цьому сенсі позиція міністра виглядала надзвичайно конфліктною для самого Президента. Якщо на початку він підтримував ТАРАСЮКА як представника своєї команди, то на сьогодні він має визначатись до нього як до самостійного політичного гравця”, - пояснив політолог.
А.ЄРМОЛАЄВ також вважає, що новий міністр закордонних справ буде обраний з оточення В.ЮЩЕНКА. “Скоріше за все, що це буде один із заступників Секретаріату. До речі не обов`язково ЧАЛИЙ”, - додав він.
„Добровільна відставка Б.ТАРАСЮКА – це оптимальний на сьогодні варіант вирішення кризи навколо МЗС. Відсутність легітимного глави зовнішньополітичного відомства по суті паралізувало основну діяльність України на зовнішніх фронтах. Якщо спочатку тиск на ТАРАСЮКА здійснювали Антикризова коаліція та Кремль, то останнім часом необхідність такої «добровільної» відставки підказували західні дипломати”, - сказав голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь ДОНІЙ.
При цьому він вважає відставку Б.ТАРАСЮКА одним із елементів ширших домовленостей між президентською та урядовою сторонами навколо закону про Кабмін. “Проблема, що кожен з турів переговорів відбувається з погіршенням вихідних позицій Президента. Тож тепер сумнівно, що за відставку ТАРАСЮКА президентська сторона зможе отримати великі дивіденди. Щодо самого ТАРАСЮКА, то в нього відкриваються непогані політичні перспективи. Він певною мірою став для правого табору символом «європейського вибору», а, отже, при належній роботі, міг би претендувати на те, щоб очолити довгоочікувану «правицю»”, - припустив О.ДОНІЙ.
Директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир МАЛИНКОВИЧ впевнений, що відставка Б.ТАРАСЮКА повинна була відбутись ще 2 місяці тому. “Далі продовжувати це шоу не мало ніякого сенсу. Це зрозумів Президент, на якого, ймовірно, натиснули не тільки усередині країни, але і за кордоном, тому що співробітничати із зовнішньополітичним відомством України, яке практично ніким не керується, незручно для всіх наших партнерів. Треба навести порядок і обрати якусь зовнішньополітичну лінію. У нас протягом півроку ніякої зовнішньополітичної лінії не було. Міністр закордонних справ і Президент тягнули в один бік, а урядова коаліція - в інший. Час виробити лінію, яка буде прийнятною для всіх, у тому числі і для наших партнерів”, - відзначив він.
На думку політичного аналітика Інституту Євроатлантичного співробітництва Володимира ГОРБАЧА, Б.ТАРАСЮК подав у відставку, а не погодився на відставку. “Він сам прийняв рішення. А прийняв він таке рішення, тому що дуже довгий час був заручником політичного конфлікту між не просто двома політичними силами, а між двома інститутами влади – між Кабінетом Міністрів, до якого він належав, та Секретаріатом Президента, якому власне був підпорядкований. Будучи «своїм серед чужих», Б.ТАРАСЮКУ останнім часом в цій ситуації було дуже некомфортно працювати і ефективно виконувати свої обов’язки було неможливо”, - сказав аналітик.
За словами В.ГОРБАЧА, ще одним серйозним аргументом для Б.ТАРАСЮКА було те, що через це протистояння страждає все зовнішньополітичне відомство. “Ми знаємо, що у Б.ТАРАСЮКА до 30 січня була оформлена офіційна відпустка. Це означає, що була надія, що ЮЩЕНКО і ЯНУКОВИЧ порозуміються між собою і приймуть спільне рішення чи то про продовження виконання обов’язків, чи то про іншу кандидатуру. Цього не сталося і Б.ТАРАСЮК прийняв своє власне, самостійне рішення”, - впевнений він.
“Я завжди казав, що ТАРАСЮК захоплюється більше політичними, ніж дипломатичними і професійними проблемами. У цьому сенсі він не справився ні з західним напрямом, ні зі східним. Він не може виглядати так, ніби він працює в партії «Свобода» або людина, яка демонструє ненависть до тієї або іншої країни. Він дипломат. Тому, окрім дипломатичних помилок, які він натворив, у нього ще була дивна манера затверджувати себе під час конфлікту. Треба було давно йти і займатися партійною роботою, або, принаймні, займатися великою міжнародною діяльністю. Це теж було корисно і для того ж Президента. Добре, що все закінчилося і він знайшов в собі сили піти у відставку. Хоча, звичайно, кінець опинився дуже зім`ятий – йому потрібно було піти раніше. Не можна так демонстративно чіплятися за владу і прикриватися великими національними інтересами”, - вважає керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор НЕБОЖЕНКО.
При цьому, він впевнений, що політики на прикладі Б.ТАРАСЮКА повинні навчитись покидати політику. “Це стосується як “помаранчевих”, так і Партії регіонів. Прийде час і “регіонали” також вимушені будуть піти з влади. Буде погано, коли міністрів із коаліційної більшості також утришия будуть виштовхувати з Кабміну. Це погана практика і ТАРАСЮК показав такий приклад”, - додав В.НЕБОЖЕНКО.
На думку директора Інституту глобальних стратегій Вадима КАРАСЬОВА, затягування скандалу навколо Б.ТАРАСЮКА могло спровокувати розкладання дипломатичної машини та неефективність діяльності МЗС. “До того ж напередодні міжміністерської зустрічі в рамках комісії «ЄС-Україна» очевидно і Брюссель подавав Києву сигнали щодо необхідності мати вже на цій зустрічі більш легітимного міністра закордонних справ або в.о міністра., але з повноваженнями від Кабінету міністрів. Ну як може проводити консультації, проводити бюрократичну рутинну роботу міністр, який не має контакту з урядом, з іншими міністерствами і який фактично був викреслений із урядової політики”, - підкреслив він.
В.КАРАСЬОВ також не виключив, що згода Б.ТАРАСЮКА на відставку викликана також новою пропозицією, пов’язаною з дипломатичною роботою. “Можливо, на чолі дипломатичної місії не в Україні, а за кордоном, де дипломатичні здібності ТАРАСЮКА принесуть Україні політичну користь. А не так, щоб політична принциповість ТАРАСЮКА оберталась дипломатичним фіаско всього міністерства, урядової політики і політики держави”, - припустив політолог.
